Авреліанів мур
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Авреліанів мур (італ. Mura aureliane, лат. Muri Aureliani) — мур, збудований навколо стародавнього Рима за імператора Авреліана у 271–275 роках навколо давнішого Сервієвого муру. Муром обнесено сім пагорбів Рима, Марсове поле й район Трастевере на лівому березі Тибру (загальна площа — 13,7 км²).
Авреліанів мур | |
---|---|
41°52′23″ пн. ш. 12°29′56″ сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Рим[1] |
Тип | Оборонний мур археологічна пам'ятка і нерухомість |
Матеріал | бетон і цегла |
Стиль | давньоримська архітектура |
Дата заснування | 271 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Стіни завтовшки 3,4 м і периметром 19 км побудовано з бетону й обкладено цеглою якраз напередодні Великого переселення народів. Вежі розташовувалися на відстані ста футів одна від одної, їхнє загальне число сягало 383. Висота муру за часів Авреліана не перевищувала 8 метрів. За часів Флавії Гонорії в V столітті її надбудували вдвічі більшою.
Готський король Тотіла встиг розібрати третю частину периметра муру, але навіть у середньовіччі, ділянки, що залишилися, продовжували вважатися солідними укріпленнями.
В епоху Відродження їх оновили та відреставрували (зокрема, ворота Пія спроєктував сам Мікеланджело Буонарроті). У воротах святого Себастьяна (звідки починається Аппієва дорога) нині діє музей Авреліанового муру.