Loading AI tools
український романс за авторством Семена Климовського З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Їхав козак за Дунай» — український романс, автором якого вважають козака Харківського полку, філософа, поета Семена Климовського[1][2]. Варіації пісні використали у своїй творчості Людвіг ван Бетховен, Карл Марія фон Вебер та інші композитори[3]. Пісня популярна принаймні від середини XVIII століття.
«Їхав козак за Дунай» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня | ||||
Випущено | XVIII сторіччя | |||
Жанр | романс | |||
Мова | українська | |||
Автор слів | Семен Климовський | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Окремі дослідники[хто саме?] відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні[джерело?]. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів. Саме три роки жорстоких військових дій[виправити стиль]. Проте число три може бути просто символом. «Дунай» у фольклорній традиції нерідко символізує просто ріку. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.
Пісня набула великої популярності в Російській імперії та тогочасній Західній Європі, перекладена німецькою й французькою мовами. В добу романтизму було написано чимало нових текстів, які виконувалися на мелодію «Їхав козак за Дунай». Серед них — популярні російські поети першої половини XIX ст., О. Мерзляков та О. Сомов. Композитори та варіації на теми української пісні:
У 1808 році прусський поет Х. Тідге був присутній у Чорному лісі під Баден-Баденом, де місцева знать влаштувала «садове свято», в якому брали участь і гості з Росії. Почувши пісню про розлуку козака й дівчини, Тідге здійснив вільну переробку тексту. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним твором. Вона стала відома під назвою «Schöne Minka, ich muß scheiden». Саме під цією назвою її двічі використав Бетховен.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Твори Л. ван Бетховена | |
Schöne Minka, ich muß scheiden WoO 158a №16, з оригінальнии німецькии текстом | |
Schöne Minka, ich muß scheiden WoO 158a №16, з українськии текстом | |
Варціації op.107 №7 для флейти і ф-но |
Через посла Росії у Відні графа А. Розумовського Людвіг ван Бетховен знайомився з українськими народними піснями, обробку однієї з них «Їхав козак за Дунай» включив до свого циклу «24 пісні різних народів» (1816)[4] та використав у різних інструментальних варіаціях. Бетховен запозичив мелодію української народної пісні у записі С. Климовського зі збірки Яна Прача[5].
Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрію Розумовському Бетховен присвятив п'яту та шосту симфонії[5]. На його замовлення написав 3 квартети (7-й, 8-й та 9-й струнні квартети), які отримали назву «квартети Розумовського».
В обробці пісня «Їхав козак за Дунай» оновилася; голос, який її виконує, зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі[5]; притаманна оригіналові маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам. Вона відома в збірках Бетховена серед творів без номера опусу (Werke ohne Opuszahl) WoO 158 #16 (Folksong Setting: «Schöne Minka, ich muß scheiden» (Ukrainian-Cossack) WoO 158a; #16 of 23 continental folk songs). До цієї пісні Бетховен звертався двічі. Вдруге варіації на мелодію пісні «Їхав козак за Дунай» увійшли в опус 107 (десять варіацій на теми народних пісень для фортепіано та флейти) під номером 7 у 1820 році.
- Їхав козак за Дунай,
- Сказав: — Дівчино, прощай!
- Ти, конику вороненький,
- Неси да гуляй.
- Постій, постій, козаче!
- Твоя дівчина плаче;
- З ким ти покидаєш —
- Тільки подумай!
- — Білих ручок не ламай,
- Ясних очей не стирай,
- Мене з війни зо славою
- К собі дожидай!
- — Не хочу я нічого,
- Тілько тебе одного.
- Ти будь здоров, мій миленький,
- А все пропадай!
- Свиснув козак на коня, —
- Зоставайся, молода!
- Я приїду, як не згину,
- Через три года!
- Тебе ж, мила, не забуду,
- Поки жив на світі буду.
- Коли умру на війні —
- Поплач обо мні!
Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, неси та гуляй!"
Постій, постій, мій козаче, твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш - тільки подумай.
Приспів:Лучше було б, лучше було б не ходить,
Лучше було б, лучше було б не любить,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.
Вийшла, руки заломавши і тяженько заплакавши:"Як ти мене покидаєш – тільки подумай!"
"Білих ручок не ламай, ясних очок не стирай;
Мене з війни із славою к собі дожидай".
Приспів.
"Не хочу я нічого, тільки тебе одного;Ти будь здоров, мій миленький, а все пропадай".
Свиснув козак на коня: "Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся через три года!"
Приспів.
Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай!Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!"
Приспів. (2)
Вперше опубліковано в пісеннику І. Гестенберга — Ф. Дітмара за 1797—1798 роки[11][12], незабаром у виданні: Ян Богумір Прач. Собраніе народныхъ русскихъ пѣсенъ съ ихъ голосами. 2-е вид. СПб, 1806[13][14][15].
Михайло Максимович вмістив її у своїй збірці «Малороссійскія пѣсни» (1827)[16].
Протягом XIX століття пісня «Їхав козак за Дунай» друкувалася у багатьох пісенниках. 1860 року, вмістивши у збірці «Старосвітський бандуриста» твір С. Климовського, Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі»[17].
Деякі найновіші публікації:
С. Климовський став автором популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і її біографію автора С. Климовського, досліджував видатний український літературознавець Г. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.). Слова з нотами вперше надрукував у Петербурзі гітарист Жан-Батист Генглез у 1796 році[18][19]. Під впливом пісні «Їхав козак за Дунай» написали свої твори українські поети Л. Боровиковський, Ст. Шпигоцький. Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірниках 1827 і 1834 рр. з такою приміткою: «Пісня ця та ще деякі, складені козаком Семеном Климовським, що жив близько 1724 року»[20][16].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.