Ігуасу (річка)

|оригінальна_назва=

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ігуасу.

Ігуасу
Аргентинська частина водоспадів Ігуасу, вид з бразильського боку
Річка Ігуасу показана рожевим
25°35′33″ пд. ш. 54°35′30″ зх. д.
Витік	злиття Іраї і Атуба Серра-ду-Мар, поблизу міста Куритиба
• координати	25°23′30″ пд. ш. 49°0′11″ зх. д.
• висота, м	1 200 м
Гирло	Парана м. Фос-ду-Ігуасу
• координати	25°35′33″ пд. ш. 54°35′30″ зх. д.
• висота, м	110 м
Басейн	Лаплатська низовина[d]
Країни:	Бразилія: штат Парана (79 %), штат Санта-Катаріна (18 %),  Аргентина: провінція Місьйонес (2,5 %)
Прирічкові країни:	Бразилія  Аргентина
Довжина	1 320 км [1]
Площа басейну:	62 000 км²[1]
Середньорічний стік	1 400 — 1 746 м³/с - max: 12 799 м³/с - min: 200 м³/с
Притоки:	San Antonio Riverd, Timbó Riverd, Paciência Riverd, Capivari Riverd, Passa Una Riverd, Negro Riverd, Capanema Riverd, Siemens Riverd, Floriano Riverd і Cotegipe Riverd
Медіафайли у Вікісховищі

Ігуасу́, рідше Ігвасу́ (порт. Rio Iguaçu [ˈʁi.u iɡwaˈsu], ісп. Río Iguazú [ˈri.o iɣwaˈsu]) — річка у Південній Америці протяжністю 1320 км. Її назва походить з мови гуарані í Guazú, і означає «велика вода»^[2].

Географія

Ігуасу утворюється в результаті злиття річок Іраї і Атуба на східному схилі гірського ланцюга Серра-ду-Мар поблизу міста Куритиба. У нижній течії до самого впадання в річку Парана є природною межею між Аргентиною і Бразилією.

Ігуасу відома завдяки унікальним водоспадам Ігуасу, що знаходяться за декілька кілометрів від місця впадіння в Парану. Більша частина водоспаду розміщена на аргентинській стороні, де знаходиться також вхід до видовищного, так званого «горла диявола». Найкращий вид відкривається з бразильського боку. Загальна ширина водоспаду становить 2,7 км, щомиті на 75 метрів вниз спадає 1700 м² води, після довгих опадів стік збільшується до 7000 м². Водоспад був відкритий у 1542 році і в 1984—1986 роках два національних парки, бразильський і аргентинський, були визнані об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Завдяки туризму водоспад є важливим джерелом доходів в окрузі.

Екологія

У липні 2000 року більше 4 000 тисяч літрів сирої нафти вилилося в річку з державного нафтового НПЗ поблизу міста Куритиба.^[3]

Примітки

1. Varis, Olli; Tortajada, Cecilia; Biswas, Asit K. (2008). Management of Transboundary Rivers and Lakes. Springer. с. 271. ISBN 978-3-540-74926-4. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 5 червня 2014.
2. Iguazú y la tierra del agua grande. La Vanguardia (ісп.). 4 травня 2018. Процитовано 9 липня 2024.
3. Brazil battles oil spill threat. BBC Online. 18 липня 2000. Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 5 червня 2014.