Ісмет Іненю

Мустафа́ Ісме́т Іненю́, Мустафа Ісмет Іньоню, (тур. Mustafa İsmet İnönü, 24 вересня 1884, Ізмір, Османська імперія — 25 грудня 1973, Анкара, Туреччина) — турецький державно-політичний діяч, дипломат.

Ісмет Іненю тур. Mustafa İsmet İnönü
тур. İsmet İnönü
Ісмет Іненю тур. Mustafa İsmet İnönü
Прем'єр-міністр Туреччини
1923 — 1924
Президент	Мустафа Кемаль Ататюрк
Попередник	Алі Фетхи Ок'яр
Наступник	Алі Фетхи Ок'яр
Прем'єр-міністр Туреччини
1925 — 1937
Віцепрезидент	Мустафа Кемаль Ататюрк
Попередник	Алі Фетхи Окьяр
Наступник	Махмуд Джеляль Баяр
2-й Президент Туреччини
1938 — 1950
Попередник	Мустафа Кемаль Ататюрк
Наступник	Махмуд Джеляль Баяр
Народився	24 вересня 1884(1884-09-24) Ізмір, Османська імперія
Помер	25 грудня 1973(1973-12-25) (89 років) Анкара, Туреччина
Похований	Аниткабір
Відомий як	політик, дипломат, військовослужбовець
Громадянство	Туреччина
Національність	турок
Alma mater	Османський військовий коледжd
Політична партія	Республіканська народна партія
У шлюбі з	Мевхібе Іньонюd
Діти	Özden Tokerd, Ердал Іненю і Ömer İnönüd
Релігія	сунізм
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 24 вересня 1884 в Ізмірі. Закінчив військово-артилерійське училище.

З 1914 — брав участь у бойових діях в Месопотамії під час Першої світової війни у званні полковника. Командував 4-ю армією в Османській Сирії.

З 1918 — заступник військового міністра Османської Імперії, голова комісії з підготовки мирного договору з Антантою.

У 1919—1922 — під час турецько-грецької війни Мустафа Ісмет прославився в битві при Іненю, на честь якої отримав після введення прізвищ у Туреччині прізвище Іненю. За цю перемогу отримав титул паши. Його діяльність призвели до перемоги над греками на Сакарії.

У 1922—1924 — міністр закордонних справ Туреччини.

У 1923—1937 — після заснування Турецької Республіки став її першим Прем'єр-міністром.

З 11.11.1938 по 22.05.1950 — після смерті Ататюрка був обраний Президентом Туреччини.

З 1938 по 1972 — очолював та був одним із засновників, разом із Ататюрком, Республіканської народної партії.

З 20.11.1961 по 21.02.1965 — у результаті державного перевороту в Туреччині, організованого рядом вищих офіцерів на чолі з генералом Джемалем Гюрселем, став Прем'єр-міністром Туреччини.

У 1965—1972 — після поразки на виборах від Партії Справедливості покинув уряд і займався партійною діяльністю.

25 грудня 1973 — помер в Анкарі.

Посилання

• Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X