Ісидор Севільський
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Іси́дор Севі́льський (лат. Isidorus Hispalensis, ісп. San Isidoro de Sevilla; бл. 560, Картахена, Іспанія — 4 квітня 636, Севілья, Іспанія) — архієпископ Севільї у вестготській Іспанії, останній латинський отець церкви і зачинатель середньовічного енциклопедизму. Компілятор мосарабського богослужбового обряду. 1598 року його канонізовано Католицькою церквою. З 1998 Ісидор Севільський вважається покровителем Інтернету.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: святий Ісидор.
Коротка інформація Ісидор Севільський, лат. Isidorus Hispalensis ...
Ісидор Севільський | |
---|---|
лат. Isidorus Hispalensis | |
Народився | 560[1] Картахена, Іспанія |
Помер | 4 квітня 636 або 636[2] Spalisd |
Країна | Толедське королівство[d] |
Діяльність | письменник, музикознавець, філософ, теоретик музики, католицький священник, історик, універсальна людина, католицький єпископ |
Знання мов | латина[3][4] і іспанська |
Magnum opus | Etymologiaed, Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevorumd, On illustrious mend і De natura rerumd |
Посада | Roman Catholic Archbishop of Sevilled і єпископ[3] |
Конфесія | католицька церква[5] |
Брати, сестри | Florentinad, Fulgentius of Cartagenad і Леандер Севільський |
Закрити