Інтелектуальна свобода

Інтелектуальна свобода — це право на свободу переконань і свободу їх вираження. Як зазначено у 19 статті Загальної декларації прав людини це право кожної людини. 19 стаття проголошує:

Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів[1].

Інтелектуальну свободу стимулюють шерег професій і рухів. Серед іншого йдеться про бібліотечну справу, освіту і рух вільного програмного забезпечення.

Предмет

Інтелектуальна свобода є розмаїтою в виборі тем, отож має широке поширення. Зокрема можна виокремити питання академічної свободи, інтернет-фільтрації і цензури^[2].

Інтелектуальна свобода й бібліотечна справа

Інтелектуальна свобода в умовах тоталітаризму і авторитаризму

Див. також

• Свобода совісті

Примітки

1. Загальна декларація прав людини [Архівовано 2011-01-01 у Wayback Machine.] Процитовано 18-10-2010.
2. ALA Intellectual Freedom Issues [Архівовано 15 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) Процитовано 18—10—2010.

Посилання

• Загальна декларація прав людини
• Заява Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ про бібліотеки і інтелектуальну свободу (англ.)
• Міжнародна конвенція про захист інтелектуальної свободи (проєкт) [Архівовано 26 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Заява Української Бібліотечної Асоціації, щодо розвитку в українському суспільстві свободи, рівності, взаєморозуміння та демократії (24.11.2004) [Архівовано 26 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Віктор Очеретянко. Обмеження інтелектуальної свободи як один із засобів формування і функціонування тоталітарної системи в Україні (20-30-ті рр. XX ст.). Автореферат дисертації^{[недоступне посилання з червня 2019]}