Імперська служба праці
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Імперська служба праці (нім. Reichsarbeitsdienst, RAD) — організація в націонал-соціалістичному Третьому Райху. «Закон про імперську службу праці» був прийнятий 26 червня 1935 року. У § 1 (2) говорилося: "Усі молоді німці обох статей зобов'язані служити своєму народові в імперській службі праці". Згідно § 3 (1): «Фюрер і райхсканцлер визначають кількість військовозобов'язаних, які підлягають щорічному призову, і встановлюють тривалість терміну служби». Спочатку юнаків призивали на трудову повинність на шість місяців, від початку Другої світової війни до служби була залучена і жіноча молодь.
|країна=
Імперська служба праці | |
---|---|
нім. Reichsarbeitsdienst | |
Абревіатура | RAD(нім.) |
Тип | організація |
Засновано | 26 липня 1933 |
Розпущено | 8 травня 1945 |
Країна | Третій Райх |
Штаб-квартира | Ґруневальд (52°29′30″ пн. ш. 13°17′06″ сх. д.) |
Керівник | Константін Гірль |
Материнська організація | Імперське міністерство внутрішніх справ |
Імперська служба праці у Вікісховищі |
Імперська служба праці була складовою економіки в націонал-соціалістичній Німеччині та частиною націонал-соціалістичної освіти. Після заколоту 20 липня 1944 року і подальшої передачі командування резервною армією до Ваффен-СС, службою було призначено 6-тижневу базову військово-стрілецьку підготовку, задля скорочення терміну навчання військ. Штаб-квартира RAD була розташована в Берлін-Ґруневальді[1].