Імператриця Ґеммей

Імператриця Ґемме́й (яп. 元明天皇, げんめいてんのう, ґеммей тенно;23 квітня 660(06600423) — 29 грудня 721) — 43-я Імператор Японії, синтоїстське божество, 4-а жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 18 серпня 707 — 3 жовтня 715^[1].

Імператриця Ґеммей
元明天皇
Народилася	23 квітня 660
Померла	29 грудня 721 Нара, Японія
Поховання	Narayama Hillsd
Підданство	Японія
Діяльність	авторка танка, письменниця
Галузь	поезія
Знання мов	японська
Посада	Імператриця Японії[d]
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Тендзі
Мати	Soga no Mei-no-iratsumed
Брати, сестри	Princess Ōed, Princess Tōchid, Takatad, Kid, Імператор Дзіто, Taki-no-himemikod, Princess Ōkud, Hatsusebed, Ідзумі-но хіме-мікоd, Princess Minabed, Мінусі-но хіме-мікоd, Princess Tajimad, Princess Yamanobed, Niitabed, Princess Ōtad, Aga no Hime Mikod, Princess Asukad, Prince Kusakabed, Prince Kawashimad, принц Сікіd, Prince Takerud, Niitabe-shinnōd, Prince Shikid, Abe no Mikod, Prince Ōtsud, принц Тонеріd, Yuged, Hozumi-shinnōd, Nagad, Osakabe no Mikod, Імператор Кобун і Prince Takechid
У шлюбі з	Prince Kusakabed
Діти	Імператор Ґенсьо, Імператор Момму і Kibi-naishinnōd
Медіафайли у Вікісховищі

Ґеммей зайняла трон після смерті свого сина, Момму, і незабаром відреклася трону на користь своєї дочки, Ґенсьо.

Традиційна розповідь

До сходження на трон Хризантем, персональне ім'я Генмей було Абе-хіме. Імператриця Генмей була 4-ою дочкою імператора Тендзі^[2] і молодшою сестрою імператриці Дзіто від різних матерів. ЇЇ мати, Мей- но- Ірацуме (також знана як Сога-хіме), була дочкою Правого міністра (Udajin) Сога-но-Кура-но-Ямада-но-Ішікава-но-Маро (також знаний як Сага Ямада-но Оомі).

Основні події життя

Генмей стала дружиною наслідного принца Кусакабе но Міко, який був сином імператора Тенму і імператриці Дзіто. Після смерті свого сина, імператора Момме у 707 році, вона посіла трон. Принаймні вважають, що вона прийняла роль імператриці, тому що імператор Момму відчув, що його син, онук Генмей, був ще дуже молодий, щоб протистояти тиску, який відчує ставши імператором.

У тому ж 707 році у Тітібу в провінції Мусасі були виявлені довгоочікувані родовища міді. 708 року назва династії повинна була бути зміненою, щоб відзначити сходження на трон імператриці Генмей. Але вибір назви нового царювання став, також, і способом відзначити відкриття довгоочікуваної міді. Тому створили новий термір — «Вадо» — що означає «Японська мідь».  5 травня 708 року ця мідь була представлена Генмей і офіційно визнана як «японська», і в тому ж році в префектурі Омі було створено монетний двір.

Монумент мідній монеті у Сайтамі

У 708 році було призначено нових міністрів. Правим міністром (удайдзін) став Фудзівара но Фухіто, а лівим (садайдзін) — Ісонокамі но Маро. 709 року прибули посли з Сілла, яких прийняв Фудзівара но Фухіто, щоб підготувати ґрунт для подальших відвідувань. 

У 710-му імператриця Ґеммей започаткувала свою резиденцію в Нара. Незабаром після того, як було змінено назву династії на Вадо, імператор видав наказ щодо заснування нової столиці у Хейдзьо-ке в Нара в провінції Ямато. (Перенесення столиці відбувалося з приходом нової династії, однак імператор Момму вирішив не переносити столицю, а лишитися в палаці Фудзівара, що був заснований ще імператрицею Дзіто.) Палац Імператриці Генмей був названий Нара-но-мія.

У 712 році за наказом Ґеммей була створена офіційна імператорська хроніка, Кодзики («Записи про діяння древності»). 713 року за імператорським наказом було розпочато складання Фудокі («Записки крайових звичаїв») — японські краєзнавчо-етнографічні твори з описом провінцій Японії. 720 року, знову ж таки, за наказом Генмей було створено «Ніхон Сєкі» («Аннали Японії») — офіційну імператорську хроніку, що є по суті експортним варіантом Кодзікі, написане китайською мовою за прикладом китайських літописів.

Ґеммей планувала залишатися на троні, поки її онук досягне зрілості й зможе самостійно правити. Однак у 715 році імператриця зреклася свого престолу на користь своєї доньки, старшої сестри імператора Момму, яка потім стала відомою як імператриця Ґенсьо^[3]. Після свого зречення вона була знана як Джайто-тенно. На пенсії прожила 7 років, аж до смерті^[3].

Наразі могила Ґеммей фактично є відома. Традиційно це вважається меморіал біля синтоїстського храму в Нара.

Девізи правління

Імператор Ґеммей правила під наступними девізами:

• Кейун (704—708)
• Вадо (708—715)
• Рейкі (715—717)

Примітки

1. Усі дати подані за європейським календарем.
2. Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 22.
3. Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 23.

Джерела та література

• Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
• 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
• 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
• История Японии / Под ред. А. Е. Жукова. — М.: Институт востоковедения РАН, 1998. — Т. 1. С древнейших времён до 1968 г. — 659 с. — ISBN 5-89282-107-2.

Посилання

• Список Імператорів Японії(яп.)
• Історія Японії