Іванов Михайло Вікторович

Іванов Михайло Вікторович — радянський, український кінооператор.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іванов.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов Михайло.

Іванов Михайло Вікторович
Народився	23 червня 1939(1939-06-23) (85 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	оператор-постановник
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm0412062

Життєпис

Народився 23 червня 1939 р. в Києві.

Батько — режисер, сценарист, письменник Віктор Іванов^[1]

(«За двома зайцями», 1961).

Дружина – мистецтвознавиця Ольга Жбанкова.

Михайло Іванов закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) (1962).

Майстерня Леоніда Косматова, Едуарда Тіссе.

З 1961 року — оператор-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Оператор вищої категорії.

Член Національної спілки кінематографістів України, Гільдії кінооператорів України.

Працював також на студіях «Укртелефільм», «Укркінохроніка», «Київнаукфільм».

Виробничий стаж – понад 55 років.

Викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (Інститут екранних мистецтв), Київському національному університеті культури і мистецтв.

Викладацький стаж – понад 30 років.

Дипломна робота Михайла Іванова – кінострічка «Королева бензоколонки» (1962) увійшла до списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Працював з режисерами: Віктором Івановим, Юрієм Тимошенком, Юхимом Березіним, Олексієм Мішуріним, Леонідом Нечаєвим, Володимиром Довганем, Суламіф'ю Цибульник, Ростиславом Синьком та іншими.

Фільмографія

Як кінооператор-постановник зняв 21 фільм, зокрема:

• «Королева бензоколонки» (1962) — дипломна робота,
• «Ключі від неба» (1964),
• «Непосиди» (1967),
• «Вулиця тринадцяти тополь» (1969),
• «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (1970),
• «Веселі Жабокричі» (1971),
• «Ні пуху, ні пера» (1974),
• «Еквілібрист» (1976, т/ф),
• «Співає Микола Кондратюк» (1977, т/ф),
• «Оглядини» (1979),
• «Снігове весілля» (1980),
• «За покликом серця» (1985, у співавт. з І. Мамаєм).

На студії «Укртелефільм»:

• «Сад Гетсиманський» (1993),
• «Тигролови» (1994),
• «Донбас. Повернення» (1995),
• «Не пропала їхня слава» (1996).

Примітки

1. Катерина Вальчиковська. «Робота для батька була понад усе» [спогади Михайла Іванова про батька – режисера Віктора Іванова] // Шполянські вісті.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.63.
• Пономаренко Б. Найвища нагорода – подяка глядачів [про кінооператора Михайла Іванова] // Українська культура. 2000. № 11–12. С. 14.
• Побачене серцем [фотографії Михайла Іванова] // Українська культура. 2002. № 7. С. 42.
• Макаревич Л. Син продовжив лінію батька [творча зустріч з М. Івановим] // Українська культура. 2006. № 7. С. 15.
• Ольга Сметанская. Михаил Иванов: «Отец зашел в кабинет к директору киностудии… с медведицей. А она — прыг к нему на стол!» // Факты. 2016. 20 июля.

Посилання

• Іванов Михайло на сайті IMDb (англ.)
• http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/sov/22708/works/ [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
• О. Б. Парфенюк. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України,

НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. – Том 11. – EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ): 14354. – Іванов Михайло Вікторович.