Єну
етнічна група / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Єну (угор. Jenő, грец. γενάχ) — одне із семи угорських племен, що входило до давньоугорської конфедерації племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].
Плем'я Єну згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Угорський академік Дюла Немет пояснює значення давньоугорського слова «Єну» як «рід міністра», «рід керівника»[5]. В історіографії угорське плем'я Єну зіставляється з башкирським плем'ям Єней (башк. Йеней)[ru][6]. Як вказує угорська версія, прийнаймні, в назвах 24 населених пунктів можна знайти корінь угор. Jenő. В тому числі в угорській назві молдавського міста Кишинів (рум. Chișinău), яка угорською мовою записується як угор. Kisjenő, дослівно — Малий Єну, Невеликий Єну), з посиланням на Середньовічні записи[7].
Усі племена, що входили до складу давньоугорської конфедерації племен[8]:
- Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
- Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
- Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
- Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
- Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
- Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
- Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
- Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)