Loading AI tools
шведська співачка, поетка та композиторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Єнні Сесілія Берггрен[2] (у шлюбі Петрен, професійно знана як Єнні Берггрен і Єнні з Ace of Base, швед. Jenny Cecilia Petrén; нар. 19 травня 1972, Гетеборг, Швеція)[3] — шведська співачка, поетеса та композиторка. Колишня учасниця гурту «Ace of Base» разом з братом Йонасом, сестрою Лінн та спільним другом Ульфом Екбергом. Авторка багатьох пісень гурту та сольних. З 1995 року і займається сольною творчістю. Залишила гурт у 2009 році, а у 2010 році випустила дебютний альбом «My Story». Авторка популярної автобіографії.
Єнні Берггрен | |
---|---|
швед. Jenny Berggren | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Єнні Сесилія Берггрен (Петрен) |
Дата народження | 19 травня 1972 (52 роки) |
Місце народження | Гетеборг |
Роки активності | 1987 — дотепер |
Громадянство | Швеція |
Професії | співачка, поет, композиторка[1] |
Освіта | Schillerska gymnasietd |
Співацький голос | меццо-сопрано |
Інструменти | скрипка |
Жанри | поп-музика техно євроденс європоп |
Колективи | «Tech Noir», «Ace of Base» |
Членство | Ace of Base |
Лейбли | Ipono/Universal Sweden |
Брати, сестри | Йонас Берггрен і Лінн Берггрен |
jennyberggren.com | |
Файли у Вікісховищі |
Народилася у Гетеборзі третьою дитиною в родині фахівця з радіології Йорана Берггрена та Біргітти Берггрен. Виросла в християнській родині на околиці міста. Всі діти брали уроки музики, а Єнні зі старшою сестрою Малин грала на скрипці. Вивчала класичну музику і співала з сестрою в церковному хорі.
Вночі 27 квітня 1994 року на Єнні і її матір в їх будинку напала з психічно хвора дівчина, яка переслідувала Єнні і вистежила її[4]. Мати Берггрен отримала ножові поранення рук. Дівчина виявилася 21-річною громадянкою Німеччини Мануелою Бегрендт, якій був заборонений в'їзд до Швеції.
Берггрен як волонтерка, брала участь у багатьох гуманітарних акціях. Проводила християнські концерти, виступала в церковному хорі. 18 вересня 2004 року одружилася з шведським піаністом Якобом Петреном[5]. Народила сина і доньку[6]. Проживає з родиною в Гетеборзі.
Наприкінці 1980-х років Берггрен разом із Йонні Лінденом та Нікласом Транком створили групу «Tech Noir», яка потім перетворилася на «Ace of Base». Єнні навчалася в той час в університеті на вчительку, однак після підписання контракту з данською компанією звукозапису «Mega Records» змінила плани. Компанія випустила дебютний альбом, який розійшовся у світі тиражем в 30 млн примірників.
Спочатку ролі Лінн і Єнні в колективі були однакові, хоча компанії звукозапису віддавали пріоритет Лінн, яка виконувала більшість композицій. На початку творчої кар'єри Лінн і Єнні практично не брали участі у формуванні репертуару групи, не займалися продюсерською діяльністю. Пізніше Лінн стала усуватися від активної позиції в групі, і поступово Єнні вийшла на перші ролі.
Єнні Берггрен написала кілька пісень для альбому «The Bridge», у тому числі «Ravine» (пісня присвячена нападу на неї і її сім'ю 27 квітня), «Wave Wet Sand» і «Experience Pearls». Надалі вона продовжила писати сингли для гурту і її пісні потрапили в усі успішні альбоми «Ace of Base».
У 2007—2009 роках Берггрен, Юнас та Ульф з концертами відвідали багато країн Європи й Азії. Під час туру вони записали кілька нових пісень і випустили п'ятий студійний альбом[7]. Гурт, який став виглядати як тріо, не зміг знайти звукозаписну компанію, і Берггрен стала самостійно працювати над матеріалом для сольного альбому[8][9]. 2009 року Берггрен зареєструвала акаунт у соціальній мережі Твіттер, де заявила, що працює над синглами для сольного альбому.[9][10][11]
У цей час Ульф і Йонас запросили в гурт двох нових вокалісток, Клару Хагман та Юлію Вільямсон.[12][13][14] Коли з'явилася така інформація, Йонас і Берггрен практично одночасно заявили, що новий склад не називатиметься «Ace of Base» для проєкту буде запропоновано нову назву.[13][15][16]
У підсумку альтернативна назва практично продублювала оригінальну: «Ace.of.Base», додалося графічне оформлення на обкладинках нових релізів. В інтерв'ю шведському телебаченню Ульф зазначив: «Ми все ще називаємося Ace of Base. Крапки між словами просто є стилем оформлення логотипу».[17][18]
Берггрен в кількох інтерв'ю заявляла, що ніколи не покидала колектив, а також що всі четверо виконавців, які починали роботу в проєкті, досі є учасниками гурту та власниками бренду «Ace of Base», що підтверджується юридичними документами, підписаними з братом Йонасом.[8][16][19][20][21][22]
В подальшому це підтвердив Йонас: «Вона (Єнні) ніколи офіційно не заявляла "Я йду". Але для звукозаписної компанії очевидно, що вона вже покинула гурт. І вони припинили дію її контракту. Але вона ніколи не говорила „Ой, я не хочу бути в колективі“. Коли компанія наполягала на новій виконавиці: „Вони не казали, що це повинна бути молодша дівчина, але вони хотіли бачити нову виконавицю, нову лідерку-вокалістку“».
Ульф казав, що «немає ніяких проблем з приводу назви, навіть якщо в проєкт включені всі раніше представлені виконавці»[23] Берггрен прокоментувала це в інтерв'ю 18 жовтня 2010 року, сказавши, що Йонас і Ульф не дозволили їй брати участь у створенні нового альбому: "Я хочу відзначити, що є певні умови, в яких я можу працювати… і зараз їх немає. Вони не хочуть, щоб я була в гурті". На питання «Чи хочете Ви повернутися знову в Ace of Base?» Берггрен відповіла: «Не прямо зараз. Спочатку дехто повинен вибачитися».[24]
У 2008 році Єнні Берггрен випустила автобіографію «Vinna hela världen» (укр. «Завоювати весь світ»). Перше видання було повністю розкуплено в Швеції (за статистикою, тільки 4 % книг у Швеції розкуповуються повністю) і було оголошено про друге видання. Англійська версія «To Win the World» (укр. «Завоювати світ») планувалася до видання у 2011 році, проте донині не вийшов навіть реліз.
Напередодні Нового 2010 року Берггрен випустила першу пісню в рамках самостійної кар'єри «Free Me», яку можна було безкоштовно завантажити з її нового персонального сайту.
У травні 2010 року випустила перший самостійний сингл «Here I Am», доступний на iTunes. Сингл досяг 14 місця у шведських музичних чартах.[25] 15 вересня 2010 року Берггрен випустила другий сингл «Gotta Go». Дебютний альбом «My Story» вийшов 13 жовтня 2010 року.
3 лютого 2011 року Берггрен презентувала пісню «Let your heart be mine» у відбірковому турі фіналу Данії на пісенний конкурс Євробачення 2011, де посіла друге місце.[26] На національному фіналі 26 лютого 2011 року її пісню зустріли бурхливими оваціями. Після першого раунду голосування Єнні Берггрен не змогла потрапити до фінальної четвірки і не взяла участь надалі відборі. Попри це, фанати розцінили виступ як безсумнівний успіх, а її пісню — як одну з найкращих у кар'єрі.
Рік | Назва | Позиція в чартах | Альбом | |||
---|---|---|---|---|---|---|
Швеція | Фінляндія | Велика Британія | Німеччина | |||
2010 | «Free Me» | - | - | - | - | My Story |
«Here I Am» | 14[25] | - | - | - | ||
«Gotta Go» | - | - | - | - |
Єнні Берггрен виконувала всі сингли гурту, крім наступних:
Єнні Берггрен також написала музику і слова до наступних композицій гурту:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.