Теорія струн
фізична теорія квантованих одновимірних об’єктів з конформною симетрією, що може описувати гравітацію, калібрувальну теорію та інші явищ З Вікіцитатника, вільного збірника цитат
Тео́рія струн — напрям теоретичної фізики, що вивчає динаміку взаємодії не точкових частинок, а одновимірних протяжних об'єктів, так званих квантових струн. Теорія струн поєднує в собі ідеї квантової механіки і теорії відносності, тому на її основі, можливо, буде побудована майбутня теорія квантової гравітації.
Цитати
Мені не подобається теорія струн, я з нею не працюю. Я надаю перевагу питанням, які можна краще перевірити. Я займаюся питаннями, пов’язаними з теорією струн, але те, що мене цікавить, стосується того, чому ми спостерігаємо темну енергію у Всесвіті – це так званий простір Де Сіттера. Тож те, що мене цікавить – це не зовсім практичні питання, але вони дещо більш прикладні. Теорії струн присвячують багато уваги, але мені здається, що фізика за межами Стандартної моделі і космологія дуже цікаві, і я волію зосередитися на них[1]. |
|||||
| — Ліза Рендалл |
Теоретики теорії струн стверджують, що вона допоможе поєднати теорію відносності і квантову механіку, але я не думаю, що це реально. Якщо почитаєте мої книжки, то побачите, що я не фанатка такого підходу. Я вважаю, що треба вибудовувати все знизу. Не всі науковці працюють над об’єднанням теорії відносності і квантової механіки. Це підхід згори вниз, і він притягує багато уваги, але є значно більш безпосередні проблеми, а це речі, які перебувають поза тими масштабами, в яких ми можемо щось перевірити[1]. |
|||||
| — Ліза Рендалл |
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.