Сокіл (опера)

Дивіться у Вікіпедії:

Сокіл (опера)

«Сокіл» (Le faucon, повна назва «Сокіл Федеріго дельї Альберігі») — опера Дмитра Бортнянського на три дії. Створена 1786 року на лібрето бібліотекаря майбутнього імператора Павла І швейцарця Франца-Германа Лаферм'єра, написане французькою мовою. Вперше виконана придворними в Гатчинському палаці 11 жовтня 1786.

Цитати

Болючі серця рани Там вилікує хміль. На самім денці дзбана, На самім денці дзбана Любовний втоне біль! — Арія Педрілльо[1]

Дитячу примху легко вдовольнити: Йому лиш треба іграшку подать. Тільки треба іграшку подать. А ми, дівиці, уже не те, що діти, Бажання в нас не можна й порівнять! — Арія Марини[2]

Нам часто серце приверта Якась проста дрібниця — Арія Жанетти[3]

Коли б забуть навіки зумів Ту красу й мову солодкозвуку, І образ той, що ніжно яснів, Вже б урвав свою муку — Арія Федеріго[4]

Примітки

1. ↑ Сокіл, 2012, с. 15
2. ↑ Сокіл, 2012, с. 31
3. ↑ Сокіл, 2012, с. 33
4. ↑ Сокіл, 2012, с. 34

Джерела

• Бортнянський, Дмитро.. Сокіл [ноти і текст]: Опера, клавір. / Дмитро Бортнянський, Лібр. Ф. Г. Лаферм'єра, перекл., літ. рід. і післямова М. Стріхи, передм. Г. Ганзбурга, упор. А. Бондаренко.. — К.: Дрогобич: видавець Святослав Сурма., 2012. — 218 с. с.