Коваль Лариса Анатоліївна

Коваль Лариса Анатоліївна

Стаття у Вікіпедії

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Коваль.

Коваль Лариса Анатоліївна (нар. 20 червня 1945) — українська поетеса.

Цитати з творів

Ми не прийшли. Ми завжди тут були, На цій землі родючій України. Орали землю, сіяли, жили, Свої пісні співали солов'їні. — «До джерел»[1]

Лилася кров, вставали козаки, Виборюючи волю і надію. На цій землі були в усі віки Сини герої й діти лиходії. — «До джерел»[1]

Мої діди в усі лихі роки Ростили хліб, за що й зазнали горя. — «До джерел»[1]

Я давно вже не плачу, не скаржусь, Я тягар свій несу на плечі. І мені вже ніколи не скажуть, Що не донька тієї Січі, Де зростала козацька слава, Де мужнів український нарід. Я по місту йду повноправно, Бо за мною — славетний мій рід.[1]

“О Даждь нам днесь!” О Боже мій! О дай же розуму мені, О дай же розуму народу, І покажи нам шлях до броду, Щоб не шукали вороття У рабство іншому народу. — «О даждь нам днесь!»[1]

Згорить свіча мого життя Рабою я не стану зроду. — «О даждь нам днесь»[1]

Примітки

1. 1 2 3 4 5 6 Rozumitilo: Для розуму, душі і тіла. Процитовано 21.10.2023.