Бюджети сучасних фільмів на стільки великі, що цих грошей з лишком вистачило б на те, щоб захопити невелику країну.[2]
Від підбору правильних акторів на ролі багато в чому залежить успіх стрічки.[...] Звичайно, зовнішня схожість не найголовніша в створенні екранного образу, потрібна ще й акторська майстерність[1].
Дуже важко залякати людину, коли їй вісімдесят.[2]
З роками я швидше можу зрозуміти, як працювати з тим чи іншим актором, як допомогти йому надихнутися й видати те, що зараз мені необхідно для цієї сцени[1].
Мені часто докоряють, що я занадто швидко рухаюся вперед, знімаючи кінострічки. Я не думаю, що я рухаюся швидко. Я просто рухаюся[1].
Неможливо навчити людину бути актором, але можна зробити так, що людина навчить себе сама.[2]
Ніколи не треба забувати, що ми просто наймаємо політиків, аби вони нам служили.[2]
Після того як актори підібрані, я просто складаю увесь пазл воєдино. З іншого боку, я намагаюся не надмірно аналізувати ситуацію, а просто довіряти власним інстинктам[1].
Сучасний політик зобов'язаний усе всім пообіцяти. Інакше його просто не оберуть.[2]
У гольфі є такий вислів: «Я вважаю за краще, щоб мені пофортунило, ніж щоб я був хороший у грі». Те саме в кіно. Якщо тобі поталанить, тобі попадеться хороший матеріал[1].
Хочеш ти чи ні, треба визнати, що смерть існує. Але я не боюся її. Я вірю: коли приходить твій час, тобі пора йти. Такою була домовленість при народженні.[2]
Чим старше ти стаєш, тим більше ти починаєш любити дітей.[2]
Чоловіки, впевнені у своїй мужності й внутрішньо врівноважені, не стануть відчиняти стусаном двері, кривдити жінок і знущатися з геїв[1].
Я завжди з великою повагою ставився до віруючих людей, життя яких будується відповідно з вірою. Але якщо ти можеш прожити життя без цього — живи. Сам я не надто захоплений релігією, але намагаюся не транслювати свої сумніви всім навколо.[2]