склонение

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	склоне́ниие	склоне́ниия
Р.	склоне́ниия	склоне́ниий
Д.	склоне́ниию	склоне́нииям
З.	склоне́ниие	склоне́ниия
О.	склоне́ниием	склоне́нииями
П.	склоне́ниии	склоне́нииях

скло-не́-ни·е

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: с-; корінь: -клон-; суфікси: -ениj-е.

Вимова

• • МФА: [skɫɐˈnʲenʲɪjə] 

    noicon

•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. нахиляння, схиляння ◆ немає прикладів застосування.
2. лінгв. (процес) відмінювання ◆ немає прикладів застосування. ; (результат) відміна ◆ немає прикладів застосування.
3. астрон. схилення ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. сгибание, наклон
2. —
3. —

Антоніми

1. выпрямление, распрямление
2. —
3. прямое восхождение

Гіпероніми

1. изменение, движение
2. словоизменение
3. координата, дуга, угол

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Співгіпоніми

1. приседание, изгиб
2. спряжение
3. прямое восхождение

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: склоненьице ін. іменники: склон прикметники: склоняемый дієслова: склонить, склониться, склонять, склоняться; клонить

Етимологія

Від дієсл. склонять (склонить), далі від клонить, далі — праслов'янської форми, від якої також виникли ст.-слов. клонити (д.-грец. κλίνειν «наклонять»), рос. клонить, укр. клони́ти, білор. клонíць, болг. клоня́ «клонить, склонять», сербохорв. кло̀нити, кло̏ним «уклонять(ся), склонять(ся)», словен. klóniti, klǫ́nim «защищать, заслонять (от дождя, ветра)», чеськ. klonit «наклонять; сгибать», словац. klоniť, пол., в.-луж. kłonić, н.-луж. kłoniś. (Використані матеріали словника М. Фасмера.).