бібліотека
З Вікісловника, вільного словника
Українська
Морфосинтаксичні ознаки
біб-лі-о-те́-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О РЕ1; тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бібліо-; корінь: -тек-; закінчення: -а [Полюга, 2009].
Вимова
- МФА: одн. [bʲiblʲiɔˈtɛkɐ], мн. [bʲiblʲiɔˈtɛke]
прослухати вимову?, файл- УФ: [б'ібл`іоте́ка]
Семантичні властивості
Значення
- установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін. ◆ Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки О. Т. Гончар
- більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. ◆ Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі
- приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище ◆ В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків Джерело — Коцюбинський.
- назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів ◆ немає прикладів застосування.
- спец. організоване за певною системою сховище для будь-чого ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- книгозбірня , архів, книгарня, книгосховище
- —
- —
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
- бібліотека-читальня
- публічна бібліотека
- бібліотека-пересувка
Колокації
Прислів'я та приказки
Споріднені слова
| Найтісніша спорідненість | |
| |
]]
Етимологія
Від Шаблон:етимологія:бібліо + давньогрецьк. θήκη «вмістище», від τίθημι «класти».
Переклад
| установа | |
| |
| зібрання | |
| |
| приміщення | |
| |
| серія видань | |
| |
| зібрання | |
| |
| сховище | |
| |
Альтернативні форми
- біблїотека (желех.)
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.