богослов'я

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	богосло́в'я	—
Р.	богосло́в'я	—
Д.	богосло́в'ю	—
З.	богосло́в'я	—
Ор.	богосло́в'ям	—
М.	богосло́в'і богосло́в'ю	—
Кл.	богосло́в'я	—

бо-го-сло́-в'я

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -бог-; інтерфікс: -о-; корінь: -слов-; закінчення: -я.

Вимова

•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. сукупність церковних учень про Бога й догмати релігії. ◆ Церковний, релігійний характер середньовічної культури позначився і на розвитку науки. Розвивались... гуманітарні дисципліни і передусім богослов'я. (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 504).
2. заст. назва старшого класу духовної семінарії.

Синоніми

1. теологія
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: богослов
• прикметники: богословський
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

сукупність церковних учень
Англійськаen: theology Грецькаel: θεολογία Польськаpl: teologia Російськаru: богословие

назва старшого класу духовної семінарії

Джерела

• Словник УЛІФ: богослов'я
• Богослов'я — Академічний тлумачний словник української мови