Ґладишів
село в Польщі, Малопольське воєводство, Горлицький повіт З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ґладишів (пол. Gładyszów) — лемківське село у Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 372 особи (2011[1]).
Село
 Координати 49°31′15″ пн. ш. 21°15′50″ сх. д.
|
Поселення Квочень було засновано в кінці XVI століття, а перша письмова згадка датується 1629 роком[2]. Відколи започаткували село, тут діяла греко-католицька парафія. Коли село перейшло у власність Ґладишів, воно дістало теперішню назву.
До 1834 р. Ґладишів становив одну парохію зі Смерековцем. Метричні книги провадились від 1776 р[3].
1881 року тут жило 760 осіб, здебільшого лемків.
У 1914 р. за москвофільство 21 жителя села заарештовано й вислано до Талергофу.
У роки Першої світової війни більша частина села і дерев'яна церква XVIII століття разом із документами історії села й парохії згоріли. 27 листопада 1918 р. в Гладишеві відбулося велике віче лемків, де засновано Руську Раду, яка підпорядковувалась т. зв. Лемко-Русинській Республіці у Флоринці.
В 1921 р. в селі жили 491 греко-католик, 11 римо-католиків і 5 юдеїв. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
У міжвоєнний період село було відбудоване заново, а 1938 року гуцульськими теслями був зведений новий дерев'яний храм в українському національному стилі. На 01.01.1939 тут було переважно лемківське населення: з 670 жителів села Гладишів — 630 українців, 35 поляків і 5 євреїв, а у Вірхні всі 200 жителів були українцями[4]. До 1947 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належало також віддалене на 1,5 км село Вірхня, зникле після виселення лемків. В ході Тилявської схизми коло 70 осіб перейшли до Польської православної церкви.
8 червня 1947 р. в рамках операції «Вісла» 634 українців-лемків депортовано на понімецькі землі[5], залишено 42 українці та 18 поляків, згодом завезено поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 187 | 48 | 126 | 13 |
| Жінки | 185 | 46 | 96 | 43 |
| Разом | 372 | 94 | 222 | 56 |
- Греко-католицький храм Вознесіння Господнього з головним і двома бічними вівтарями XVIII ст., зведений 1938 року. До 1985 р. використовувався місцевою римо-католицькою парафією, а потім передана греко-католицькій громаді.
- Колишня греко-католицька каплиця Різдва Івана Хрестителя 1857 р., після виселення лемків поляки вживали її під стайню, в 1967 р. передана православній громаді.
- 3 військові кладовища з Першої світової війни: № 55, № 60, № 61.
- Вірхнянський Іван (Вірхня, 2 серпня 1919, с. Гладишів Новосандецького повіту, теп. РП — 12 вересня 1996, Гнєвонєж, РП) — народний лемківський поет, публіцист[7].
Загальна площа поселення становить 1693 га (16,93 км²), у тому числі:
- площа лісів — 917 гектарів;
- площа сільськогосподарських угідь — 704 гектари.
Село поділяється на частини: Бенювка, Коло Косцьола, Ніжни Конєц, Вєрхня (колишнє лемківське село Вірхня), Вижні Конєц.
В селі працює 19 дрібних підприємців, діє 58 селянських господарств.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
