Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ґаді Айзенкот (івр. גדי אייזנקוט; нар. 19 травня 1960, Тверія, Ізраїль) — рав-алуф (генерал-лейтенант) Армії оборони Ізраїлю, Начальник Генерального штабу з 16 лютого 2015 року по 14 січня 2019 року.
Ґаді Айзенкот | |
---|---|
івр. גדי איזנקוט | |
Народився | 19 травня 1960 (64 роки) Тверія, Кінерет[d], Північний округ, Ізраїль |
Країна | Ізраїль |
Місце проживання | Герцлія |
Діяльність | офіцер |
Alma mater | Тель-Авівський університет і Хайфський університет |
Учасник | Ліванська війна, Південно-Ліванський конфлікт (1982-2000)d, Перша палестинська інтифада, Друга інтифада, Лівано-ізраїльський конфлікт 2006 року, Війна у Секторі Газа 2008—09, Операція «Хмарний стовп» і Операція «Непорушна скеля» |
Роки активності | 1978 — тепер. час |
Посада | Military Secretary to the Prime Ministerd, Chief of the General Staffd і депутат Кнесету[d][1] |
Військове звання | Rav Alufd |
Партія | Га-Махане га-мамлахті |
Конфесія | атеїзм[2] |
Нагороди | |
IMDb | ID 10615742 |
Раніше займав також посади голови Оперативного управління Генштабу армії (з жовтня 2005 року по жовтень 2006 року), голови Північного командування ЦАГАЛю (з жовтня 2006 року по липень 2011 року) і заступника Начальника Генерального штабу армії (з січня 2013 року по грудень 2014 року).
Гаді Айзенкот народився в Тверії, на півночі Ізраїлю. Він є другим із чотирьох дітей,[3] народжених Меїром та Естер Айзенкот,[4] єврейськими марокканськими іммігрантами[5] з міста Сафі. Його мати народилася в Касабланці, а батько — у Марракеші. Вважається, що спочатку прізвище було Азенкот і було змінено на Айзенкот клерком після того, як його батько іммігрував до Ізраїлю.[6]
Айзенкот виріс у південному портовому місті Ейлат і навчався у старшій школі "Ґольдватер"за спеціальністю морські дослідження. Після середньої школи був призваний до збройних сил Ізраїлю і служив у бригаді Ґолані.
Він закінчив Тель-Авівський університет зі званням бакалавра з історії, а пізніше — аспірантуру Хайфського університету з політології.
Айзенкот проходив військову службу в бригаді Ґолані,[7] командиром якої він став у 1997–98 роках. Служив солдатом, командиром відділення та взводу. Під час Першої Ліванської війни був командиром роти в бригаді Ґолані. Під час конфлікту в Південному Лівані (1985—2000) служив оперативним офіцером бригади та командиром роти Одед.[8] Пізніше він був командиром 13-го батальйону Ґолані, заступником командира бригади та оперативним офіцером Північного командування.[9] Згодом він служив командиром бригади Кармелі та командиром бригади Ефраїм. У 1997 році він змінив тат-алуфа Ереза Ґерштейна і був призначений командиром бригади Ґолані. Протягом цього часу Айзенкот очолював бригаду в серії операцій на півдні Лівану, в результаті яких було вбито 40 бойовиків Хезболли.
У 1999 році Айзенкот був обраний військовим секретарем прем'єр-міністра та міністром оборони при тодішньому прем'єр-міністрі Егуді Бараку. Відтоді він командував 366-ю дивізією та дивізією Юдеї та Самарії, де очолював кампанію проти палестинського політичного терору.[10] У червні 2005 року його підвищили до глави Операційного управління Ізраїлю. Після завершення операції «об'єднання сил» Айзенкот очолив формулювання концепції, згідно з якою ЦАГАЛЬ має серйозно пошкодити центр тяжіння Хезболли, район Дахія, як ключовий компонент для створення стримування проти Хезболли.[11] Під час Другої Ліванської війни він був одним із небагатьох генералів Генерального штабу, хто наважився не погодитися з начальником штабу Дані Халуцем і запропонованими заходами. Серед іншого, на початку війни він стверджував, що ЦАГАЛЬ повинен підняти резервні сили для покращення готовності до широкомасштабного наземного наступу, і наголосив, що Ізраїль повинен прагнути до швидкого завершення війни.
Після того, як алуф Уді Адам пішов у відставку в жовтні 2006 року на тлі критики його поведінки в Ліванській війні 2006 року, Айзенкот замінив його на посаді глави Північного командування.[12] У роки свого перебування на посаді глави Північного командування він наголошував на підготовці сил,[13][14] зміцненні спроможності командування та створенні відповідної оперативної реакції на загрози з боку Хезболли та Сирії.[11]
11 липня 2011 року посада була передана алуфові Яіру Ґолану.[15] Після цього Айзенкот обіймав посаду заступника начальника Генерального штабу замість алуфа Яїра Наве, вступивши на посаду 14 січня 2013 року. 28 листопада 2014 року міністр оборони Моше Яалон і прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу обрали Айзенкота наступником генерала Бені Ґанц як начальника штабу ЦАГАЛю.
Одружений, батько п'яти дітей, живе в Герцлії[16].
У війні між ХАМАС та Ізраїлем загинули його син, Ґаль та племіник, Маор. Ґаль Айзенкот — військовий парамедик ЦАГАЛю, загинув 7 грудня 2023 року у віці 25 років[17]. 8 грудня загинув Маор Коен-Айзенкот — боєць бригади «Ґолані»[18] .
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.