Язиково-губні приголосні

Язиково-зубні приголосні (англ. Linguolabials) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком чи кінчиком язика проти верхньої губи, що стягується вниз до язика.

Язиково-зубні
◌̼

Язиково-зубні приголосні дуже рідко зустрічаються у мовах світу. Вони знайдені у кластері мов на Вануату, у діалекті Каджоко мови Біджаго^[en] у Гвінеї-Бісау, у мові Умотіна^[en] (вимерла мова з сім'ї бороройських мов^[en] із Бразилії), та у паралінгвістичних звуках у решті світу. Вони також поширені при розладах мовлення^[en]. У розширеннях до МФА існує спеціальний діакритик для таких звуків.

Язиково-губні приголосні передаються у Міжнародній фонетичній абетці додаванням діакритики-"чайки"^[1]: U+033C ◌̼ COMBINING SEAGULL BELOW до відповідного ясенного приголосного, або додаванням діакритика апікального приголосного, U+033A ◌̺ COMBINING INVERTED BRIDGE BELOW, до відповідного губного приголосного.^[2]

Опис

Язиково-губний проривний у розрізі, вид збоку

Язиково-губні виникають при обмеженні потоку повітря між язиком та верхньою губою. Існують різні способи творення язиково-губних приголосних: проривні, носові, фрикативні; також вони можуть вимовлятись за допомогою кінчика язика (апікальні), його поверхні (ламінальні), або нижньою частиною язика (субламінальні)^[3][4]. За звучанням язиково-губні більше подібні до ясенних ніж до губних. Язиково-губні можна відрізнити від губних і ясенних за допомогою формантних переходів і носових резонансів.^[5]

Список приголосних

МФА (різні транскрипції)		Назва	Приклад
			Мова	Орфографія	МФА	Значення
n̼	m̺	Язиково-губний носовий	Аракі	m̈ana	[n̼ana]	"сміх"[6]
t̼	p̺	Глухий язиково-губний проривний	Тангоа	p̈ep̈e	[t̼et̼e]	"метелик"[7]
d̼	b̺	Дзвінкий язиково-губний проривний	Діалект Каджоко мови Біджаго		[nɔ̀d̼ɔ́ːɡ]	"камінь"[8]
n̼d̼	m̺b̺	Преназалізований дзвінкий язиково-губний проривний	Вао		[nan̼d̼ak]	"лук"[7]
θ̼	ɸ̺	Глухий язиково-губний фрикативний	Біг-намбас		[ˈinɛθ̼]	"він астматик"
ð̼	β̺	Дзвінкий язиково-губний фрикативний	Тангоа	v̈atu	[ð̼atu]	"камінь"[7]
ɾ̼	b̺̆	Дзвінкий язиково-губний одноударний	Діалект Каджоко мови Біджаго		[nɔ̀ɾ̼ɔ́ːɡ]	"камінь"[8]
l̼	—	Язиково-губний боковий апроксимант	у хворих на розлади мовлення
ɬ̼	—	Глухий язиково-губний боковий фрикативний	у хворих на розлади мовлення
ɮ̼	—	Дзвінкий язиково-губний боковий фрикативний	у хворих на розлади мовлення
ɺ̼	—	Язиково-губний боковий одноударний (нижньою губою)	Піраха (один з алофонів /ɡ/, [ɺ͡ɺ̼])	toogixi	[tòːɺ͡ɺ̼ìʔì]	"мотика"[9]
r̼	ʙ̺	Язиково-губний дрижачий (нижньою губою)	Коатланська сапотецька	паралінгвізм	r̼ʔ	імітація метеоризму у дитини[10] (Blowing a raspberry[en])
ǀ̼ or ʇ̼	ʘ̺	Язиково-губний клацаючий (група приголосних)	Коатланська сапотецька	паралінгвізм	kǀ̼	звук пиття супу, або пиття свинею води[10]

Зсуви звуків

У Вануату в деяких мовах Санто-Малекула^[en] у минулому відбувся зсув губних приголосних у зубні, між якими певний час були язиково-губні приголосні, що лишились в інших мовах сімей Санто і Малекула. Наприклад, у мові несе, губні стали язиково-губними перед неокругленими голосними; У толомако сталася ще більша трансформація: протоокеанічне *bebe стало p̈ep̈e 'метелик' (/t̼et̼e/) у мові тангоа, а вже у мові толомако стало /tete/; подібним чином, протоокеанічне *tama стало tam̈a 'father' (/tan̼a/) у тангоа і /tana/ у толомако.

Примітки

1. Olson та ін., 2009, с. 521.
2. Pullum & Ladusaw, Phonetic Symbol Guide, 1996:256. Вони зазначають, що апікальний діакритик було додано до МФА вже після язиково-губного, що робить язиково-губний діакритик зайвим.
3. Everett, 1982.
4. Maddieson, 1988, с. 350.
5. Maddieson, 1988, с. 364—367.
6. See p.270 of François, Alexandre (2002). Araki: A disappearing language of Vanuatu. Pacific Linguistics, 522. Canberra: Australian National University. ISBN 0-85883-493-6.. See also entry m̈ana in Araki-English online dictionary.
7. Ladefoged and Maddieson 1996, p. 19.
8. Olson et al. 2009, p. 523.
9. Everett, Daniel Leonard (December 1982). Phonetic rarities in Pirahã. Journal of the International Phonetic Association. 12 (2): 94—96. Процитовано 27 вересня 2023.
10. Rosemary Beam de Azcona, Sound Symbolism. Available at Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2007. Процитовано 24 листопада 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

• Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
• Maddieson, Ian (1988). Linguo-labials. У Harlow, Ray; Hooper, Robin (ред.). VICAL 1: Oceanic Languages: Papers from the Fifth International Conference on Austronesian Linguistics: Part Two. Auckland: Linguistic Society of New Zealand. с. 349—375.
• Olson, Kenneth; Reiman, D. William; Sabio, Fernando; da Silva, Filipe Alberto (2009). The voiced linguolabial plosive in Kajoko. Proceedings of the Chicago Linguistic Society. 45 (1): 519—530.