Loading AI tools
Ромуальдас Зігмович Юшка (рос. Ромуальдас Зигмович Юшка, лит. Romualdas Juška; нар. 2 січня 1942, Кведарна, Шилальський район, Литовська РСР, СРСР) — литовський радянський футболіст і футбольний суддя. Майстер спорту з 1969 року. Арбітр ФІФА з 1979 року.
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Ромуальдас Зігмович Юшка | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 січня 1942 (82 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Кведарна, Шилальський район, Литовська РСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Литва | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Суддівська діяльність | ||||||||||||||||||||||||||
| Місто | Вільнюс | |||||||||||||||||||||||||
| Категорія | арбітр ФІФА | |||||||||||||||||||||||||
| Професія | футбольний суддя | |||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Народжений в Шилальском районі Литовської РСР Ромуальдас Юшка, свою футбольну кар'єру почав в сусідній Клайпеді — в команді «Балтія». У команді молодий футболіст провів три роки (один раз ставши срібним призером чемпіонату Литовської РСР[1]), допоки не був помічений і отримав запрошення в головний футбольний клуб республіки — «Жальгіріс» (Вільнюс), який грав у вищій лізі чемпіонату СРСР — у класі А.
У чемпіонаті 1962 року в класі А «Жальгіріс» посів останнє, 22 місце. У новій команді Юшка дебютував у 7 турі, 6 червня 1962 року в домашньому матчі з «Локомотивом» (Москва), що закінчився нульовою нічиєю. У другому таймі Юшка вийшов на поле замість досвідченого Бейноравічюса[2]. Всього на поле в тому сезоні Юшка виходив ще 4 рази, і лише одного разу провів матч повністю, в основному виступаючи в складі команди дублерів[3].
У 1963 році «Жальгіріс» продовжив свої виступи у другій групі класу «А». Перший сезон після вильоту був не дуже вдалим: 14-е місце з 18 учасників. Ромуальдас взяв участь у 22 матчах, в яких забив 6 м'ячів, ставши третім бомбардиром команди[4]. Наступний сезон був більш успішним і для команди, і для нападника. «Жальгіріс» посів 5-е місце, а Юшка, який забив 20 м'ячів у 38 матчах, став не тільки найкращим бомбардиром команди, а й ліги (разом з нападником «Чорноморця» Василем Москаленко[5]).
У чемпіонаті 1965 року «Жальгіріс» знову відкотився назад — 10-е місце. Юшка в 42 іграх забив всього 8 м'ячів (більше нього забивали троє його одноклубників)[6] і був змушений покинути команду для служби в армії. Його відправили до Львова, до місцевого СКА, який в 1965 році виграв клас «Б» і отримав право грати у другій групі класу «А».
Нова команда Юшки успішно дебютувала у другій групі класу «А» відразу посівши третє місце у другій підгрупі. Ромуальдас був основним гравцем цієї команди і взяв участь у 29 матчах, в яких забив 5 м'ячів[7]. У наступному році він встиг провести 17 матчі за СКА й отримав запрошення в ЦСКА.
У ЦСКА нападник дебютував 15 серпня 1967 року в домашньому матчі з «Крилами Рад», який завершився нульовою нічиєю[8]. За команду в класі «А» Юшка провів ще 7 матчів (усі починав в основному складі), в яких йому жодного разу не вдалося відзначитися[8]. Саме в Москві Ромуальдас міг виграти свій перший серйозний трофей. У фінальному матчі за кубок СРСР, він вийшов на поле замість Анатолія Масляєва на 66 хвилині за рахунку 2: 0 на користь «Динамо» (Москва), проте хід гри йому переламати не вдалося і матч закінчився перемогою «Динамо» 3:0[9]. Після закінчення сезону він перейшов у «Металіст» (Харків).
До Харкова Юшка прийшов разом з іншими армійцями: Віталієм Поляковим й Аркадієм Пановим, за словами останнього не без його участі[10]. У тому ж сезоні «Металіст» також поповнив захисник, московський динамівець Олександр Малявкін. Команда націлювалась на вихід до першої групи класу «А». Однак «Металіст» зайняв лише друге місце в своїй підгрупі, відставши на 6 очок від «Суднобудівника» з Миколаєва. Ромуальдас провів в тому сезоні 33 матчі, в яких забив 11 м'ячів[11], ставши найкращим бомбардиром команди.
Юшка став одним з ключових гравців команди. Його партнер, Аркадій Панов, характеризував Ромуальдаса як футболіста з хорошою технікою, високою стартовою швидкістю, прекрасно поставленим ударом. Він став одним з улюбленців місцевої публіки[10]. У 1969 році «Металіст» зайняв третє місце в своїй групі, а Юшка знову став найкращим бомбардиром команди, забивши 10 м'ячів у 33 матчах[12]. Після закінчення сезону нападник повертається в Литву, в «Жальгіріс».
У «Жальгірісі» Юшка провів ще два сезони. Команда не виблискувала результатами: в 1970 році — 10 місце, в 1971 — 20-е в другій за значимістю лізі СРСР. Однак для Ромуальдаса все складалося успішніше: в 1970 він став найкращим бомбардиром команди з 10 голами[3] й отримав приз найкращого футболіста Литви. У сезоні 1971 року Юшка грав за команду лише в першій половині сезону, після чого перейшов у вільнюську команду «Пажанга». З новою командою він у 1971 році виграв чемпіонат і кубок Литовської РСР[1][13], а в 1972 році зайняв друге місце[1]. У 1973 році Юшка закінчив кар'єру гравця.
Після закінчення кар'єри футболіста Ромуальдас Юшка став приділяти увагу суддівства. У 1975 році він отримав всесоюзну категорію й почав залучатися до матчів вищої ліги. 16 квітня 1975 року дебютував в якості судді у вищому дивізіоні радянського футболу. Юшка разом з Кестутісом Андузюлісом і Іонасом Мулелісом обслуговував матч ЦСКА — «Шахтар» (Донецьк), який закінчився 1:0 на користь господарів поля[14]. Всього за 15 років суддівства провів 147 матчів вищої ліги СРСР[15]. Чотири рази Юшка входив до числа найкращих суддів сезону[15] (в 1980, 1987, 1988, 1989 роках). Не обходилося й без скандалів: суддю періодично звинувачували в симпатії до тієї чи іншої команди.
Юшка став перший радянським суддею[16], який брав участь у фінальній частині чемпіонату Європи. Він обслуговував матч Євро-84 ФРН — Португалія, який закінчився внічию 0:0. Суддя показав лише одну жовту картку — Жайме Пашеку[17]. Всього Юшка відсудив близько 40 міжнародних зустрічей[15], серед яких також два відбіркових матчі до Євро-84, матч фінальної частини чемпіонат світу серед молоді 1983 року й інші[18].
Через 10 днів після Євро-1984 обслуговував фінал кубка СРСР 1984 року між «Динамо» (Москва) й «Зенітом», який закінчився перемогою «Динамо» 2:0 (суддя показав 4 жовті картки)[19]. Всього проводив арбітраж у трьох вирішальних матчах цього турніру (1980, 1982 і 1984)
До суддівської роботи Ромуальдас залучався й після набуття Литвою незалежності. Він обслуговував 5 матчів чемпіонату Литви серед жінок в сезоні 1994/95 років[20] і фінал кубка Литви серед жінок восени 1995 року[21]. Станом на 2010 рік Ромуальдас Юшка є інспектором Федерації футболу Литви[22].
Кубок СРСР
Фіналіст (1): 1967
Найкращий футболіст року в Литві (1970)
- Чемпіонат Литовської РСР
Чемпіон (1): 1971
Срібний призер (2): 1961, 1972
- Кубок Литовської РСР
Володар (1): 1971
Статистика футбольних виступів:
| Сезон | Клуб | Чемпіонат | Кубок | Загалом | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
| 1959—1961 | «Балтія» (Клайпеда)[23] | КФК[24] | — | — | — | — | — | — |
| 1962 | «Жальгіріс» | Д-1 | 5 | 0 | 1 | 0 | 6 | 0 |
| 1963 | Д-2 | 22 | 6 | 1 | 23+ | 7 | ||
| 1964 | Д-2 | 38 | 20 | 3 | 1 | 41 | 21 | |
| 1965 | Д-2 | 42 | 8 | 1 | 0 | 43 | 8 | |
| За весь час | 107 | 34 | 6+ | 2 | 113 | 36 | ||
| 1966 | СКА (Львів) | Д-2 | 29 | 5 | 1 | 1 | 30 | 6 |
| 1967 | Д-2 | 17 | 0 | 17 | 0 | |||
| За весь час | 46 | 5 | 1 | 1 | 47 | 6 | ||
| 1967 | ЦСКА (Москва) | Д-1 | 8 | 0 | 3 | 0 | 11 | 0 |
| 1968 | «Металіст» (Харків) | Д-2 | 33 | 11 | 1 | 0 | 34 | 11 |
| 1969 | Д-2 | 33 | 10 | 1 | 0 | 34 | 10 | |
| За весь час | 66 | 21 | 2 | 0 | 68 | 21 | ||
| 1970 | «Жальгіріс» (Вільнюс) | Д-2 | 41 | 10 | 3 | 0 | 44 | 10 |
| 1971 | Д-2 | 18 | 1 | — | — | 18 | 1 | |
| За весь час | 59 | 11 | 3 | 0 | 62 | 11 | ||
| 1971—1973 | Пажанга (Вільнюс) | КФК[24] | — | — | — | — | — | — |
| Всього за кар'єру | 286 | 71 | 15 | 3 | 301 | 74 | ||
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
