Loading AI tools
церква в Польщі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Церква Воздвиження Святого Хреста (пол. Cerkiew Podwyższenia Krzyża Świętego) парафії Воздвиження Святого Хреста у Кракові[2] — стародавня греко-католицька церква, розташована у Кракові у Старому Місті за адресою вул. Вішльна, 11. Побудована у 1636—1643 роках у стилі бароко як Костел святого Норберта, призначений для сестер норбертинок. Імовірно, це третя по часу заснування греко-католицька церква за межами України після церкви святих мучеників Сергія та Вакха у Римі (1637) та церкви святої великомучениці Варвари у Відні (1784)[3].
Церква Воздвиження Святого Хреста | |
---|---|
50°03′37″ пн. ш. 19°56′03″ сх. д. | |
Тип споруди | Greek Catholic churchd |
Розташування | Польща, Краків |
Кінець будівництва | 1636-1643 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | бароко |
Належність | Українська греко-католицька церква |
Єпархія | Перемисько-Варшавська архієпархія |
Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] |
Адреса | Краків, вул.Вісьльна, 11 |
Епонім | Воздвиження Хреста Господнього |
Церква святого Норберта у Вікісховищі |
Церква внесена в реєстр пам'яток Малопольського воєводства (№ А-85 від 25.05.1931[4]).
Церква побудована у 1636—1643 роках у стилі бароко, як Костел святого Норберта, призначений для сестер норбертинок.
У 1797 році на прохання холмського єпископа Порфирія Скарбек-Важинського до Кракова приїхав ієромонах-василіянин Флоріян Кудревич, який перед тим вивчав у Кракові богослов'я (1787—1790), і став душпастирем греко-католицької спільноти. У 1799 році він був призначений парохом, а 26 лютого 1808 року здобув для греко-католицької парафії покинутий костел Святого Норберта[5], що залишився після закриття монастиря монахинь норбертинок. Флоріян Кудревич був одним із найвідданіших і найбільш заслужених душпастирів на початку розвитку релігійного життя українців у Кракові[6].
Наприкінці XIX століття завдяки зусиллям парафіяльного священика о. Івана Борсука і парафіян у церкві вимурували цегляний іконостас, який спроектував поляк Тадеуш Стриєнський. Ікони для того іконостасу, згідно з проектом Яна Матейка, написав його учень Владислав Россовський.
У 1947 році комуністична влада ліквідовала чинну парафію, будівля після кількох років перейшла до отців салетинців, а іконостас був демонтований і переданий в архів музею Яна Матейка.
У 1998 році греко-католицька парафія відновила церкву, а салетинці залишили її в кінці 2001 року. Відновлений, завдяки зусиллям греко-католицької парафії, антикварний історичний іконостас був реконструйований і реставрований. Він був знову встановлений і в листопаді 2004 року освячений греко-католицьким Перемишльсько-Варшавським митрополитом архієпископом Іваном Мартиняком.
Храм має два входи: через камінний портал з боку парку Планти (вулиця Кароля Ольшевського) і з вулиці Вісьльної (нині використовується другий).
У приміщенні біля бабинця можна побачити іконостас 60-х років ХХ століття від Єжи Новосельського. Цей іконостас був приміщений у каплиці святої Катерини, в якому греко-католицька парафія діяла в 1958—1998 роках.
У середині 1940 року у цій церкві взяв шлюб з Ярославою Опарівською, український національний політик Степан Бандера[7].
Від 22 серпня 1852 року храм перейшов від Холмської до Перемишльської греко-католицької єпархії. На парохів (адміністраторів) та сотрудників зазвичай призначали греко-католицьких священиків, які були професорами або студентами Ягеллонського університету[8].
…
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.