Хелмінське воєводство

Хе́лмінське воєво́дство (лат. Palatinatus Culmensis, пол. Województwo chełmińskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1466—1793 роках. Створене на основі земель Тевтонського ордену. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Королівська Пруссія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на південному заході Королівської Пруссії. Головне місто — Хелмно. Очолювалося хелмінськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Ковалево. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 7 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&04654.&&&&004654 км²^[1]. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.

Хелмінське воєводство
Герб
Адм. центр	Хелмно
Країна	Корона Королівства Польського
Регіон	Королівська Пруссія Великопольська провінція
Населення
- повне
Площа
- повна	4654 км²
Дата заснування	1466
Дата ліквідації	1793
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хелмінське воєводство

Повіти

• Бродницький повіт → Бродниця (Міхаловська земля)
• Ґрудзьондзький повіт → Грудзьондз (Хелмінська земля)
• Ковальський повіт → Ковалево (Хелмінська земля)
• Новоміський повіт → Нове-Місто (Міхаловська земля)
• Радзинський повіт → Радзинь (Хелмінська земля)
• Торунський повіт → Торунь (Хелмінська земля)
• Хелмінський повіт → Хелмно (Хелмінська земля)