Формула-1 — Гран-прі Бразилії 1981
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гран-прі Бразилії 1981 року (порт. X Grande Prêmio do Brasil) — другий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 29 березня на автодромі Жакарепаґуа. Через дощ гонка затягнулася й була зупинена через двогодинний ліміт. Із запланованих 63 кіл дистанції гонщики проїхали 62, подолавши 316.953 м дистанції.
 X Grande Prêmio do Brasil | ||
| 2-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №344 | ||
| ← 1.США-Захід • 3.Аргентина → | ||
| Дата | 29 березня 1981 року | |
| Місце | Ріо-де-Жанейро | |
| Траса | Жакарепаґуа | |
| Довжина кола | 5.031 км | |
| Дистанція | 311.922 км (62 кола) | |
| Погода | Дощ[1] | |
| Поул | ||
| 1:35.079 | Нельсон Піке |
Бребгем-Форд |
| Найшвидше коло | ||
| 1:54.302 (26 коло) |
.svg){kind=small} Марк Зурер |
Енсайн-Форд |
| Подіум | ||
| Переможець |  Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд |
| 2 місце | .svg){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Форд |
| 3 місце |  Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд |
 | ||
| 1980 ← Гран-прі Бразилії 1981 → 1982 | ||
Команда Вільямс-Форд вдруге поспіль здобула переможний дубль. Свою одинадцяту перемогу в кар'єрі та третю на гран-прі Бразилії виборов аргентинець Карлос Ройтеманн. Австралієць Алан Джонс, діючий чемпіон та переможець попереднього гран-прі, став другим, проте відмовився піднятися на подіум, лютуючи, що Ройтеманн проігнорував накази команди пропустити його уперед.[2]
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 62 | 2:00:23.66 | 2 | 9 |
| 2 | Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 62 | +4.44 | 3 | 6 |
| 3 | Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 62 | +1:03.08 | 4 | 4 |
| 4 | Марк Зурер |
Енсайн-Форд | 62 | +1:17.03 | 18 | 3 |
| 5 | Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 62 | +1:26.42 | 10 | 2 |
| 6 |  Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 62 | +1:26.83 | 16 | 1 |
| 7 | Жан-П'єр Жар'є |
Ліж'є-Матра | 62 | +1:30.25 | 23 | |
| 8 |  Джон Ватсон |
Макларен-Форд | 61 | +1 коло | 15 | |
| 9 |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | 61 | +1 коло | 12 | |
| 10 | Патрік Тамбе |
Теодор-Форд | 61 | +1 коло | 19 | |
| 11 | Найджел Менселл |
Лотус-Форд | 61 | +1 коло | 13 | |
| 12 | Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 60 | +2 кола | 1 | |
| 13 | Рікардо Суніно |
Тіррелл-Форд | 57 | +5 кіл | 24 | |
| НК |  Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 49 | не класифікований | 14 | |
| НК | Бруно Джакомеллі |
Альфа-Ромео | 40 | не класифікований | 6 | |
| Схід | .svg){kind=small} Жиль Вільньов |
Феррарі | 25 | турбо | 7 | |
| Схід |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 22 | задня підвіска/розворот | 11 | |
| Схід | Ален Прост |
Рено | 20 | удар от Піроні | 5 | |
| Схід | Зіґфрід Стор |
Ерроуз-Форд | 20 | зіткнення з Тамбе | 21 | |
| Схід | Дідьє Піроні |
Феррарі | 19 | удар в Проста | 17 | |
| Схід | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 9 | двигун | 20 | |
| Схід | Рене Арну |
Рено | 0 | зіткнення на старті | 8 | |
| Схід | Маріо Андретті |
Альфа-Ромео | 0 | зіткнення на старті | 9 | |
| Схід | Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | 0 | зіткнення на старті | 22 | |
| НКВ |  Ян Ламмерс |
АТС-Форд | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ | Мігель-Анхель Герра |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ |  Елізео Саласар |
Марч-Форд | ||||
| НКВ |  Дерек Делі |
Марч-Форд | ||||
| НС |  Рікардо Лондоньйо |
Енсайн-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—62 — Карлос Ройтеманн.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.