Фернандо Муслера
уругвайський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Не́стор Ферна́ндо Мусле́ра Мі́коль (ісп. Nestor Fernando Muslera Micol, нар. 16 червня 1986, Буенос-Айрес, Аргентина) — уругвайський футболіст, воротар клубу «Галатасарай» і національної збірної Уругваю.
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Нестор Фернандо Муслера Міколь | |||||||||||||||||||||
| Народження | 16 червня 1986 (38 років) | |||||||||||||||||||||
| Буенос-Айрес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||
| Зріст | 191 см | |||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||
| Громадянство | Уругвай[1] | |||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Галатасарай» | |||||||||||||||||||||
| Номер | 1 | |||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
| «Монтевідео Вондерерз» | ||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Народився 16 червня 1986 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Монтевідео Вондерерз». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.
Протягом 2007—2007 років захищав кольори команди клубу «Насьйональ». Незважаючи на те, що Муслера провів порівняно небагато матчів за триколірних, його гра привернула увагу ряду європейських клубів, таких як «Арсенал», «Бенфіка», «Лаціо» і «Ювентус».
Переможцем у суперечці за уругвайського голкіпера вийшов «Лаціо», до складу якого Муслера приєднався 2007 року, будучи викупленим за 3 млн євро. Причиною трансферу стало завершення кар'єри багатолітнього голкіпера команди Анджело Перуцці і, відповідно, нестача кваліфікованого голкіпера у команді. Відіграв за «біло-блакитних» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним голкіпером команди, хоч у своєму п'ятому матчі за римлян Муслера пропустив 5 м'ячів у домашньому матчі проти «Мілана» (поразка 1:5), причому 4 з них були з вини самого воротаря. Після цього Фернандо надовго потрапив в запас, а основним воротарем був 44-річний Марко Баллотта. Перед початком сезону 2008/09 «Лаціо» придбав аргентинця Хуана Пабло Каррісо. Після чого Муслера почав сезон вже як запасний воротар. Однак через деякий час стало зрозуміло, що Каррісо перебуває в незадовільній формі, до того ж у нього почалися конфлікти з керівництвом клубу. Вперше Муслера в новому сезоні зіграв у програному (1:3) матчі проти «Сампдорії», проте сам воротар зробив кілька неймовірних сейвів, а також відбив пенальті, пробитий Антоніо Кассано. Впевнена гра в матчах проти «Наполі», «Дженоа», «Роми» поступово повернули Муслера статус основного воротаря команди. А в переможній кампанії Кубка Італії сезону 2008/09 Муслера і зовсім став одним з головних героїв. В ході турніру були пройдені гранди італійського футболу — «Мілан» і «Ювентус», а у фінальній грі проти «Сампдорії» справа дійшла до післяматчевої серії пенальті, в якій Муслера двічі парирував удари суперників. «Лаціо» виграв серію з рахунком 6:5 і став переможцем Кубка Італії. За час проведений у команді крім титулу володаря Кубка Італії, ставав володарем Суперкубка Італії з футболу.
До складу клубу «Галатасарай» приєднався 2011 року. У складі «Галатасарая» Муслера побив рекорд легендарного Клаудіо Таффарела, залишаючи «сухими» свої ворота протягом 18 матчів поспіль. Муслера в кінці свого першого сезону став чемпіоном Турецької суперліги у складі «Галатасарая», а пізніше підняв і суперкубок Туреччини[2][3][4]. На довгі роки став основним голкіпером турецького гранда. В сезоні 2017/18 провів свій 200-й матч за стамбульську команду у Турецькій Суперлізі.
Виступи за збірну
10 жовтня 2009 року дебютував у офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю проти збірної Еквадору. Відразу після дебюту став основним воротарем збірної і протягом наступного десятиріччя був основною опцією тренерського штабу національної команди на голкіперській позиції.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року в ПАР (у перших трьох матчах не пропустив жодного м'яча), розіграшу Кубка Америки 2011 року в Аргентині, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка конфедерацій 2013 року і чемпіонату світу 2014 року в Бразилії, розіграшу Кубка Америки 2015 року у Чилі, а також розіграшу Кубка Америки 2016 року у США.
2 червня 2018 року був очікувано включений до заявки збірної Уругваю для участі у своїй третій світовій першості — чемпіонаті світу 2018 року в Росії.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Станом на 8 червня 2018 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2004 |  «Монтевідео Вондерерз» | ПДУ | 2 | - | - | - | - | - | - | - | 2 | - | |||
| 2005 | ПДУ | 9 | - | - | - | - | - | - | - | 9 | - | ||||
| 2006 | ПДУ | 20 | - | - | - | - | - | - | - | 20 | - | ||||
| 2007 | ПДУ | 13 | - | - | - | - | - | - | - | 13 | - | ||||
| Усього «Монтевідео Вондерерз» | 44 | - | 44 | - | |||||||||||
| 2007 | «Насьйональ» | ПДУ | 4 | - | - | - | - | - | - | - | 4 | - | |||
| 2007–08 |  «Лаціо» | A | 10 | -16 | КІ | 4 | -4 | ЛЧ | - | - | - | - | 14 | – | |
| 2008–09 | A | 15 | -22 | КІ | 6 | -5 | - | - | - | - | 21 | -27 | |||
| 2009–10 | A | 36 | -42 | КІ | 2 | -3 | ЛЄ | 3 | -3 | СІ | 1 | -1 | 42 | -49 | |
| 2010–11 | A | 36 | -38 | КІ | - | - | - | - | - | - | 36 | -38 | |||
| Усього «Лаціо» | 97 | -118 | 12 | -12 | 3 | -3 | 1 | -1 | 113 | -134 | |||||
| 2011–12 |  «Галатасарай» | СЛ | 33+6 | -23±6[5]; 1 | КТ | - | - | - | - | - | - | 39 | -29; 1 | ||
| 2012–13 | СЛ | 33 | -33 | CT | 0 | -0 | ЛЧ | 10 | -14 | СТ | 1 | -2 | 44 | -49 | |
| 2013–14 | СЛ | 29 | -25 | CT | 3 | -4 | ЛЧ | 6 | -12 | СТ | 1 | -0 | 39 | -41 | |
| 2014–15 | СЛ | 32 | -34 | CT | 1 | -1 | ЛЧ | 5 | -15 | СТ | 1 | -0 | 39 | -50 | |
| 2015–16 | СЛ | 33 | -46 | CT | 6 | -4 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | -10 + -4 | СТ | 1 | -0 | 48 | -64 | |
| 2016–17 | СЛ | 34 | -39 | CT | 0 | -0 | - | - | - | СТ | 1 | -1 | 35 | -41 | |
| 2017–18 | СЛ | 33 | -33 | CT | 3 | -4 | ЛЄ | 2 | -3 | - | - | - | 38 | -40 | |
| Усього за «Галатасарай» | 227+6[5] | -233 + -6[5]; 1 | 13 | -13 | 31 | -58 | 5 | -3 | 282 | -313; 1 | |||||
| Усього за кар'єру | 377 | -355+; 1 | 25 | -25 | 42 | -70 | 6 | -4 | 450 | -454+; 1 | |||||
Статистика виступів за збірну
Станом на 8 червня 2018 року
Титули і досягнення
Володар Кубка Італії (1):
Володар Суперкубка Італії з футболу (1):
Чемпіон Туреччини (7):
- Володар Кубка Туреччини (4):
- Володар Суперкубка Туреччини (6):
- Володар Кубка Америки (1): 2011
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.