Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Федері́ко Гарсі́я Ло́рка (ісп. Federico del Sagrado Corazón de Jesús García Lorca,[6] або Federico García Lorca, МФА: [feðeˈɾiko ɣarˈθi.a ˈlorka]; 5 червня 1898 — 19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік. Центральна фігура «покоління 27 року», один з найяскравіших і значніших діячів іспанської культури XX століття. Убитий на початку Громадянської війни в Іспанії.
Федеріко Гарсія Лорка | ||||
---|---|---|---|---|
Federico García Lorca | ||||
Ім'я при народженні | ісп. Federico del Sagrado Corazón de Jesús García Lorca | |||
Народився | 5 червня 1898 Фуенте-Вакерос, провінція Гранада, Андалусія, Іспанія | |||
Помер | 19 серпня 1936 (38 років) поблизу Альфакара, провінція Гранада, Андалусія, Друга Іспанська Республіка ·вогнепальна рана[1] | |||
Поховання | невідомо[2][3] | |||
Країна | Іспанія[4][5] | |||
Національність | іспанець | |||
Місце проживання | Гранада Residencia de Estudiantesd | |||
Діяльність | поет, драматург | |||
Alma mater | Гранадський університет і Facultad de Filosofía y Letras (Universidad de Granada)d | |||
Мова творів | іспанська | |||
Жанр | театр, поезія і мистецтво | |||
Magnum opus | Blood Weddingd, Yermad, Libro de poemasd, Poet in New Yorkd, Poema del cante jondod, When Five Years Passd, The Publicd, Diván del Tamaritd, Doña Rosita the Spinsterd, Дім Бернарди Альби, Циганські романсеро, Seis poemas galegosd і Noched | |||
Батько | Federico García Rodríguezd | |||
Мати | Vicenta Lorca Romero | |||
Родичі | Laura de los Ríos Ginerd, Manuel Fernández Montesinosd, Isabel García Rodríguezd, Laura García Lorcad і Vicenta Fernández-Montesinosd | |||
Брати, сестри | Francisco García Lorcad, Isabel García Lorcad і Concepción García Lorcad | |||
Автограф | ||||
| ||||
Федеріко Гарсія Лорка у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Цей розділ не містить посилань на джерела. (липень 2023) |
Лорка народився 5 червня 1898 р. в містечку Фуенте-Вакерос в іспанській провінції Гранада. У школі вчився не дуже успішно. У 1909 році родина переїхала в Гранаду. У 1910-х роках Федеріко брав активну участь у житті місцевої художньої спільноти. У 1914 році почав вивчати право, філософію і літературу в університеті Гранади. Гарсія Лорка багато подорожував по країні. У 1918 році у нього вийшла перша поетична збірка, Impresiones y paisajes («Враження й пейзажі»), що принесла йому, якщо не комерційний успіх, то хоча б популярність.
У 1919 році Гарсія Лорка приїхав до Мадрида. У столичному університеті він познайомився з Сальвадором Далі та Луїсом Бунюелем, а також з Григоріо Мартінесом Сьєрра, директором театру «Еслава». На прохання Сьєрри Лорка написав свою першу п'єсу El maleficio de la mariposa («Чаклунство метелика») і здійснив її постановку (1919—1920). До 1928 року він навчався в Мадридському університеті.
У наступні роки Гарсія Лорка став помітною фігурою серед художників-авангардистів. У нього вийшли нові поетичні збірки, включаючи Romancero gitano («Циганські романсеро», 1928). У цих віршах поет, за його власними словами, «хотів злити циганську міфологію з усієї сьогоднішньої повсякденністю».
Через рік Гарсія Лорка поїхав до Нью-Йорку, в результаті чого незабаром з'явилися нові твори — книга віршів Poeta en Nueva York («Поет у Нью-Йорку», 1931), п'єси El público («Публіка», 1931, 1936) і «Коли пройде п'ять років» (1931).
Повернення поета до Іспанії збіглося з падінням режиму Прімо де Рівери і встановленням республіки. У 1931 році Гарсія Лорку призначили директором студентського театру La Barraca. Працюючи в театрі, Лорка створив свої найвідоміші п'єси, Bodas de sangre («Криваве весілля»), Yerma («Єрма») і La casa de Bernarda Alba («Дім Бернарди Альби»).
Перед початком громадянської війни Гарсія Лорка виїхав з Мадрида до Гранади, хоча було очевидно, що там його чекала серйозна небезпека: на півдні Іспанії були особливо сильні позиції правих. 18 серпня 1936 року франкісти заарештували Гарсію Лорку, і наступного дня поета вбили як республіканця та комуніста. Багато сучасних досліджень спростовують цю думку, вважаючи причиною розстрілу Лорки ворожнечу між його сім'єю та іншими впливовими родинами регіону. Лорка не робив заяв на користь сторін конфлікту і був особистим другом Хосе Антоніо Прімо де Рівери. Після цього аж до смерті генерала Франко книги Гарсії Лорки були заборонені в Іспанії.
У Гранаді створений парк Федеріко Гарсіа Лорки, який присвячений його пам'яті і включає в себе Уерта-де-Сан-Вісенте, сімейний літній будинок Лорки, відкритий як музей 1995 року. У музеї зберігаються твори мистецтва і оригінальні меблі сім'ї Лорки.[7]
Статуя Гарсія Лорки встановлена на видному місці мадридської площі Пласа-де-Санта-Ана. Політичний філософ Девід Крокер писав, що «статуя все ще є символом суперечливого минулого: кожен день ліві надягають червону хустку на шию статуї, а потім хтось із правих приходить, щоб зняти ії».[8]
Ім'я Федеріко Гарсіа Лорки присвоєно аеропорту Гранади.
Фонд Федеріко Гарсіа Лорки, очолюваний його племінницею Лорою Гарсія Лорка, спонсорує розповсюдження творів поета. Сім'я Лорка здала на зберігання в цей фонд всі справжні документи Федеріко.
У готелі Castelar у Буенос-Айресі, Аргентина, де Лорка жив упродовж шести місяців 1933 року, кімната, в якій він жив, збереглася і в ній знаходяться його твори і малюнки.
Твори Гарсія Лорки перекладені різними мовами.
Перші переклади українською творів Гарсії Лорки з'явилися в українських літературних журналах 1930-х роках, як от поема «Романс про іспанську жандармерію» в перекладі Миколи Іванова. Пізніше у 1969 році окремою книгою було видано поезію Лорки у перекладі Миколи Лукаша в серії «Перлини світової лірики» під назвою «Лірика».
Українською поезії Лорки перекладали Іван Драч, Євген Дроб'язко, Микола Ільницький, В. Харитонов, Віталій Колодій, Петро Марусик, Лев Олевський, Оксана Пахльовська, Микола Лукаш, Микола Іванов, Ігор Качуровський, Леонід Первомайський, Юрій Тарнавський, Василь Стус, Дмитро Павличко, Юрій Покальчук, Михайло Москаленко, Федір Воротнюк, Олександр Боргардт, Григорій Латник, Олена Курченко, Віра Вовк, Вольфрам Бургардт, Юрій Косач, Дмитро Дроздовський та ін.
Неідентифіковані вірші Льорки у радянській періодиці: [Вірші]. «Жовтень», 1964, № 12; [Вірші]. «Всесвіт», 1967. № 6; Лірика. К., 1969; [Вірші]. «Всесвіт», 1973, № 6; Думки про мистецтво. К., 1975; [Вірші]. У кн.: Ільницький М. Мозаїка доріг. Львів, 1980; [Вірші]. У кн.: Колодій В. Поезії. Львів, 1982; [Вірші]. У кн.: Коломієць В. Світень. К., 1982; [Вірші]. У кн.: Світовий сонет. К., 1983; Триптих. У кн.: Колодій В. Братерство. Львів, 1985; Маріана Пінеда. «Всесвіт», 1985, № 12; Сонет. У кн.: Гущак І. Журавлі над обелісками. Львів, 1986;
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.