Удо Густав Вільгельм Егон фон Войрш (нім. Udo Gustav Wilhelm Egon von Woyrsch; 24 липня 1895, маєток Швановиць, округ Бріг[de], Сілезія, Німецька імперія — 14 січня 1983, Біберах-на-Рісі, Баден-Вюртемберг, Німеччина), один із керівників Третього райху, обергруппенфюрер СС (1 січня 1935) та генерал поліції (15 квітня 1941).
| Удо фон Войрш Udo Gustav Wilhelm Egon von Woyrsch | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 20 квітня 1940 — 11 лютого 1944 | ||||||||||||||||
| Попередник: | Теодор Беркельман | |||||||||||||||
| Спадкоємець: | Людольф фон Альвенслебен | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| 15 березня 1932 — 1 січня 1935 | ||||||||||||||||
| Попередник: | немає | |||||||||||||||
| Спадкоємець: | Вільгельм Редіс | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| 20 квітня 1940 — 11 лютого 1944 | ||||||||||||||||
| Попередник: | Теодор Беркельман | |||||||||||||||
| Спадкоємець: | Людольф фон Альвенслебен | |||||||||||||||
| Народження: |
24 липня 1895 маєток Швановиць, округ Бріг[de], Сілезія, Німецька імперія (тепер: Опольське воєводство, Польща) | |||||||||||||||
| Смерть: |
14 січня 1983 (87 років) Біберах-на-Рісі, Баден-Вюртемберг, Німеччина | |||||||||||||||
| Країна: | Німецька імперія, Третій Райх і ФРН | |||||||||||||||
| Релігія: | євангеліст (лютеранин)[1] | |||||||||||||||
| Партія: | НСДАП; 1930—1945; | |||||||||||||||
| Батько: | Гюнтер фон Войрш (Günther von Woyrsch; 1858—1923) | |||||||||||||||
| Мати: | Гертруда, графиня фон Пфайл унд Кляйн-Эльгут (Gertrud Gräfin von Pfeil und Klein-Ellguth; 1866—1956) | |||||||||||||||
| Діти: | четверо дітей | |||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||
Життєпис
Походив із старовинного південно-богемського дворянського роду, був сином прусського королівського камергера та землевласника Гюнтера фон Войрша (Günther von Woyrsch; 1858—1923) та його дружини Гертруди графині Пфайл унд Кляйн-Ельгут (Gertrud Gräfin von Pfeil und Klein-Ellguth; 1866—1956). Його дядьком був прусський генерал-фельдмаршал Ремус фон Войрш (Remus von Woyrsch; 1847—1920).
Освіту отримав у кадетському корпусі (1908—1914). З весни 1914 фенріх (прапорщик), з 10 серпня 1914 [1] вступив у сухопутні війська в чині лейтенанта. Учасник Першої світової війни, був командиром кавалерійського ескадрону, начальником штабу кавалерійської бригади; обер-лейтенант. За бойові відзнаги нагороджений Залізним хрестом 1-ї і 2-ї кляси. 9 лютого 1919 був переведений у прикордонні війська Сілезії. 23 серпня 1920 пішов у відставку і почав займатися сільським господарством у маєтку свого батька.
25 червня 1924 у маєтку Пишковиць у Нижній Сілезії одружився з Марі-Евою фон Айхборн (Marie-Eva von Eichborn; 5 1902 — ?), дочці землевласника Вольфганга фон Айхборна (Wolfgang von Eichborn) (династія Нойдорф). Цей шлюб закінчився розлученням 19 травня 1933 в Бризі (Нижня Сілезія).
1930 – вступив до НСДАП (партквиток № 162 349) та в СС (квиток№ 3689)[2]. Червень 1930 – був командиром обласного загону СС в Сілезії.
31 листопада 1930 – призведений у штурмбанфюрера СС
1 березня – 1 вересня 1931 – командир 16-го штандарта СС «Нижня Ельба» (Бреслау)
11 березня – 1 вересня 1931— також командує штандартами СС 23-го «Верхня Сілезія» (Оппельн) та 8-го «Нижня Сілезія» (Гіршерг).
1 вересня 1931 — командир 6-го абшніту СС (Бріг)
15 березня 1932 — оберабшніту СС «Південний Схід» (Бріг).
1933 — прусський державний радник.
Березень 1933 – обраний депутатом Рейхстагу від Бреслау, переобирався потім депутатом восени 1933, у 1936 та в 1938[3].
Активний учасник Ночі догих ножів (т.зв. «Заколот Рема») — знищення вищого керівництва СА 30 червня — 2 липня 1934. Як командуючий оберабшнітом СС він отримав тоді від прем’єр-міністра Пруссії Г. Герінга усі владні повноваження в Сілезії. Завдяки Войршу в Сілезії було знищено більше людей ніж інших провінціях Німецької Імперії. Перевищення Войршем своїх повноважень призвело до того, що пізніше його було виключено із Прусської державної ради і звільнений з усіх посад, що займав у Сілезії[4].
21 вересня 1934 – одружився удруге на Інець Фреїін Чаммер унд Квариць доньці землевласника Зігфріда барона Чаммер унд Квариць (Siegfried Freiherr von Tschammer und Quaritz). Від цього шлюбу у нього було четверо дітей.
1 січня 1935 – був зарахований до Штабу рейхсфюрера СС.
3 вересня 1939 – призначений рейхсфюрером СС Генріхом Гимлером «особливим командувачем поліції» («Sonderbefehlshaber der Polizei») та командуючим Айнзацгрупою фон Войрш («Einsatzgruppe z.b.V. von Woyrsch»), що діяла на окупованих німецькими військами територіях Польщі. Айнзатцгрупа Войрша розгорнула у Польщі, зокрема у Верхній Сілезії, Донцизі, Бромберзі та Ґрауденці, терор проти інтелігенції, військовополонених, цивільних [5]. Протягом місяця було знищено більше 7 тисяч осіб. Вважається, що з саме цих подій почався, так званий, «Голокост»[6],[7]. Підпорядковані Войршу частини виявляли жорстокість, навіть у порівнянні із іншими ейнзатцгрупами. Дії Войрша викликали рішучий протест армійського командування, у тому числі генералів Герда фон Рундштедта та Йоханнеса Бласковіца, що вимагали негайного припинення переслідування населення[8].
20 квітня 1940 – 11 лютого 1944 года — найвищий керівник СС та поліції та командир оберабшніту СС «Ельба» (штаб-квартира — Дрезден). Втратив цю посаду завдяки інтригам саксонського гауляйтера Мартіна Мучмана.
Після війни заарештований, у 1948 засуджений за воєнні злочини до 20 років. У 1952 звільнений. У 1957 знову заарештований і на другому судовому процесі в Ольденбурзі у 1957 за його роль у «Ночі довгих ножів» засуджений до 19 років. У 1960 звільнений.
Примітки
Нагороди
Література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
