Троїцький собор (Самар)

Троїцький собор — історична пам'ятка в запорозькому місті Самар, центрі Самарської паланки. Споруджений у 1772—1781 народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Троїцький собор.

Троїцький собор
Центральний вхід
48°37′40″ пн. ш. 35°15′49″ сх. д.
Тип споруди	собор і дерев'яна церкваd
Розташування	Україна, Самар
Архітектор	Яким Погребняк
Інженер	Яким Погребняк
Початок будівництва	1772
Кінець будівництва	1781
Стиль	слобожансько-полтавський стиль українського бароко
Стан	пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	пл. Соборна, буд. 1
Епонім	Трійця
Троїцький собор (Самар) (Дніпропетровська область)
Троїцький собор у Вікісховищі

Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев'яної архітектури України, єдиним збереженим в Україні дев'ятидільним храмом, належить до 100 найкращих дерев'яних споруд світу^{[уточнити]}.

Історія

Фундаторами Троїцького собору були старшини (кошовий І. Чепіга, самарський полковник Антін Головатий), козаки-січовики, соборний староста М. Петренко й інші.

Будівля являє собою дев'ятибанну симетричну композицію, з найвищою банею посередині (близько 65 метрів), чотирма дещо нижчими на чотири сторони світу і чотирма ще нижчими між ними. Має три престоли: Святої Трійці, апостолів Петра і Павла та Трьох Святителів.

Троїцький собор 1830 року було відремонтовано. У 1887–1888 роках — перескладено «по старому зразку», але з деякими змінами майстром-реставратором Олексієм Пахучим. Після реконструкції побудовано дзвіницю Свято-Троїцького собору^[1].

У радянські часи собор використовували як склад. Ставлення тодішньої влади до цієї духовної пам'ятки українського народу покладене в основу роману Олеся Гончара «Собор».

Станом на 2012 рік пам'ятка перебувала в передаварійному стані, адже храм не ремонтували понад 130 років і він потребував негайного втручання реставраторів. У серпні 2012 розпочато реставрацію^[2].

Галерея

• 
  Головний фасад
• 
  Дзвіниця
• 
  Реставрація собору (2012)
• 
  Панорамний вигляд
• 
  Меморіальна дошка
• 
  Внутрішній інтер'єр під час реставрації (2020)