Loading AI tools
військове судно для виловлювання та знищення підводних мін тралами З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тра́льщик,[1] тра́льник,[2] тра́лер[3] — військовий корабель спеціального призначення, головним завданням якого є пошук, виявлення та знищення морських мін, а також проведення кораблів і суден за тралами через мінні загородження. Узагальнене поняття для типу кораблів протимінної оборони[4].
За тоннажем, морехідними якостями та озброєнням тральщики поділяються на[5]:
Морські, базові й рейдові тральщики за принципом тралення із застосуванням навісних пристроїв за кормою корабля об'єднуються у підтип власне тральщики (англ. minesweepers). Основним озброєнням власне тральщиків є різні типи тралів:
У зв'язку з цим, на тральщик покладаються особливі вимоги щодо акустичної та електромагнітної малопомітності. Для цього використовуються такі заходи:
Поява тральщиків-шукачів мін була викликана покращенням мінових детонаторів, від чого знижувалася надійність витралювання. Тому був застосований логічний розвиток бойового тралення: не користуватися тралами, а шукати та знищувати міни підривними зарядами. Основну роботу тут виконують пошукові апарати або водолази-мінери. Важливішими стають умови їх використання, при цьому залишається потреба в зниженні фізичних полів шукача мін. Залежно від фізичних принципів пошуку, пошукові апарати можуть бути гідролокаційні, телевізійні та електромагнітні. Залежно від автономності — автономні та напівавтономні.
Як тральщики може використовуватися й авіатехніка. Так, в роки Другої світової війни ряд літаків бомбардувальної авіації Великої Британії були перероблені для виконання таких цілей. В німецьких Люфтваффе задля цих цілей використовувався Юнкерс Ю-52. В наш час як мінні тральщики активно використовуються вертольоти. Зокрема у ВМС України та деяких інших країн це Мі-14ПЛ і Ка-27ПЛ, у ВМС США — MH-53E.
На 2000 рік у світових флотах малося 60 тральщиків, 181 тральщик-шукач мін, одна ескадрилья вертольотів-тральщиків[6][7].
У 1918 році в Одесі було організовано українську бригаду тралення, яка в липні того ж року виконала успішне тралення Одеського рейду та Дніпровсько-бузького лиману. До складу цього формування входило до 20 різнотипних маленьких мобілізованих портових пароплавів та катерів. Найтиповішим українським тральщиком того часу можна вважати 100-тонний пароплав «Альбатрос».
Окрім цього, пам'ятним для України є тральщик Чорноморського флоту СРСР «Сигнальщик», який першим у 1992 році підняв український державний прапор.
У бойовому складі Військово-Морських Сил України після поділу Чорноморського флоту знаходилося 5 тральщиків: морські тральщики проєкту 266М U-310 «Чернігів», U-311 «Черкаси», базові тральщики проєкту 1265 U-330 «Мелітополь», U-331 «Маріуполь», рейдовий тральщик проєкту 1258 U-360 «Генічеськ», переважно 1970-х років побудови.
Базові тральщики «Мелітополь», «Маріуполь» були списані у 2012 — 2013 роках, а морські тральщики «Чернігів», «Черкаси» та рейдовий тральщик «Генічеськ» захоплені ВМФ Росії в березні 2014 року. В травні того ж року тральщик «Генічеськ» був повернений Україні.
4 серпня 2021 року Велика Британія офіційно повідомила, що передасть два виведених зі складу британського флоту тральщики-шукачі мін типу «Сендаун» ВМС України[8].
14 березня 2023 року міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен оголосила, що військова допомога Україні буде містити два кораблі-мисливці за мінами класу Alkmaar. Передачу планується здійснити орієнтовно до 2025 року[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
