Remove ads
рід викопних плазунів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Теризинозавр (лат. Therizinosaurus; буквально «ящір, що косить» або «ящір-косар» від дав.-гр. θερίζω — «кошу, зрізаю» і σαῦρος — «ящір») — рід великих тероподних динозаврів. Теризинозавр жив наприкінці крейдяного періоду (кінець кампана-маастрихта, близько 70 млн років тому), і був одним з останніх і найбільших представників своєї унікальної групи — теризинозаврів. Їхні скам'янілості вперше були винайдені в Монголії, і рід спочатку був віднесений до більш примітивних черепахоподібних рептилій (звідси назва виду, Т. cheloniformis — «сформований як черепаха»).
† Терезинозавр Час існування: пізня крейда (маастрихт), ~70 млн р. т. | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Реконструкція | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
† Therizinosaurus cheloniformis Малєєв, 1954 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Перші викопні рештки теризинозавра були знайдені у 1948 році, коли були проведені кілька монгольських палеонтологічних експедицій, організованих Академією наук СРСР, у формації Немегт пустелі Гобі на південному заході Монголії. Експедиція виявила кілька гігантських дистальних фалаг, що досягали метра і більше завдовжки. Вони були промарковані під номером зразка PIN 551—483 й пізніше описані як типовий вид Therizinosaurus cheloniformis в 1954 році радянським вченим-палеонтологом Євгеном Малєєвим[en].
Загальна назва Therizinosaurus походить від грец. θερίζω (що означає «коса», «жати» або «різати») і σαῦρος (що означає «ящір»), посилаючись на велетенські пазурі тварини, а видова назва cheloniformis походить від грец. χελώνη, що означає «черепаха», і лат. formis, оскільки вважалося, що рештки належали черепахоподібній рептилії. Оскільки на момент оригінального опису про теризинозавра було мало відомо, Малєєв вважав, що викопний зразок PIN 551—483 належав великій, 4,5 м завдовжки черепахоподібній рептилії, яка покладалася на свої гігантські кігті для збирання водоростей[1].
У 1970 році російський палеонтолог Анатолій К. Рождественський одним з перших припустив, що теризинозавр був тероподом, а не черепахою[2]. Тероподові спорідненості також були виявлені польською палеонтологинею Гальшкою Осмульською та її співавторкою Євою Ронєвіч того ж року, коли вони дали назву та описали дейнохейруса — ще одного великого загадкового теропода з тої формації, відомого за частково збереженими руками. Як і Рождественський, вони припустили, що голотипні дистальні фаланги, швидше за все, належали м'ясоїдному тероподу, а не великій морській черепасі[3].
Подальші експедиції в немегтській формації виявили більше скам'янілостей теризинозавра. У 1968 році, ще до заяв Рождественського, Осмульської та Ронєвіч, в місцезнаходженні Алтан-Уул було знайдено верхню частину кінцевих фаланг, яка була позначена як зразок MPC-D 100/17. У 1972 р. у верхніх білих відкладах місцезнаходження Гермін-Цав було знайдено ще один фрагмент фаланги (зразок MPC-D 100/16), на цей раз лише нижня частина[4][5]. У 1973 році з Гермін-Цава був зібраний набагато повніший, більший і зчленований зразок. Цей зразок був промаркований MPC-D 100/15 і складався з лівої та правої рук, включаючи лопаткові кістки, обох плечових кісток, правої ліктьової кістки з променевою кісткою та лівої ліктьової кістки, двох правих зап'ястків, правої п'ясткової кістки, включаючи повний другий палець, а також деяких ребер з гастраліями (черевними ребрами). Всі ці зразки були вперше описані й віднесені до теризинозавра монгольським палеонтологом Рінченгіном Барсболдом у 1976 році[4].
Новий зразок MPC-D 100/45 був знайдений Спільною радянсько-монгольською палеонтологічною експедицією в стоянці Гермін-Цав у 1973 р.. На відміну від попередніх знахідок, MPC-D 100/45 представлена правою задньою кінцівкою, що складається з дуже фрагментованої стегнової кістки з нижнім кінцем великогомілкової кістки, кістки щиколотки, п'яткової кістки, 4 плеснової кістки, функціональної чотирипалої стопи, частково збережених 1 і 3 пальців та майже повних 2 та 4 пальців. Ці новіші рештки були описані також монгольським палеонтологом Алтангерелієм Перле[en] в 1982 році.
За стандартами манірапторів, теризинозавр досягав велетенських розмірів, приблизно 9—10 м завдовжки й від 4 до 5 м заввишки. Його вага оцінюється від 3 до, можливо, 5 тонн[6][7][8]. Ці виміри роблять теризинозавра найбільшим з відомих теризинозавридів і найбільшим з відомих манірапторів. Разом із сучасним йому орнітомімозавром дейнохейрусом він був найбільшим маніраптороподібним[9].
Хоча рештки теризинозавра відносно неповні, можна зробити висновки про його фізичні характеристики на основі споріднених та повніших теризинозаврів. Як і інші члени родини, теризинозавр мав пропорційно невеликий череп з роговим дзьобом на довгій шиї, двоногу ходу, великий живіт для перетравлення листя і рідке оперення. Інші риси, які, ймовірно, були наявні у теризинозавра, включають сильно пневматизований (наповнений повітрям) хребетний стовп і міцно збудований, направлений назад таз[10][11][12].
У 2010 році Сентер і Робінс використовували рівняння довжини задніх кінцівок для прогнозування загальної довжини задніх кінцівок теризинозавра і дейнохейруса. Вони дійшли висновку, що середній теризинозавр міг мати ноги довжиною приблизно 3 м[13]. У 2013 р. Майк Тейлор і Метт Ведель припустили, що вся шия теризинозавра була у 2,9 раза більшою за плечову кістку, яка дорівнювала 76 см, в результаті чого довжина шиї становила 2,2 м, на основі порівняння з шийними хребцями наншіунгозавра[14]. Найхарактернішою особливістю теризинозавра були гігантські пазурі на трьох пальцях рук. Вони були поширені серед теризинозаврів, але у теризинозавра вони були особливо великими й жорсткими. Кігті теризинозаврів вважаються найдовшими з усіх відомих у наземних тварин[9].
Особливості харчування теризинозавра невідомі, оскільки матеріального черепа не було знайдено, що може свідчити про своєрідну дієту. Однак, як й інші теризинозаври, був, ймовірно, головним чином травоїдним. Кігті теризинозавра могли служити в декількох функціях, наприклад він міг захищатися ними від хижаків (таких як, наприклад тарбозавр). Також можлива внутрішньовидова боротьба за територію або самку. Ще теризинозавр міг тягнути ними гілки в напрямок рота. Якщо припустити, що теризинозавр був комахоїдним, то логічно уявити, що своїми пазурами динозавр розривав гнізда мурашок і термітів.[15] Кігті, можливо, навіть виконували всі ці функції.
Ніяких скам'янілих свідоцтв того що, у теризинозавра було пір'я — поки не знайдено, однак більшість сучасних вчених вважають, що у теризинозавра було оперення, оскільки були виявлені викопні свідчення того що, у деяких теризинозаврідів (зокрема, у бейпіозавра) пір'я — було.
Відкриття того, що загадкові ерлікозавр і сегнозавр фактично є тероподами допомогло прояснити відношення до теризинозавра. Різні теорії були запропоновані для пояснення походження «сегнозаврідів». Деякі науковці навіть припускали, що вони були нащадками завроподоморфів — але нові, добре збережені знахідки, такі як альксазавр у 1993 р. і бейпіозавр у 1996 р. представили детальну інформацію про «птичність» тазу, ніг і черепа примітивного члена родини, і допомогли підтвердити, що сегнозавриди належали до тієї ж групи динозаврів що і теризинозавр (тому їх перейменували в теризинозавридів), і що теризинозавр був, зокрема, травоїдним тероподом.
В одній із серій телесеріалу «Прогулянки з динозаврами» з'являвся теризинозавр, що виглядав вельми реалістично, хоча і не мав пір'я.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.