Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Миха́йло Я́кович Телі́га (8 (21) листопада 1900, станиця Охтирська, Темрюцький відділ, Кубанська область — 22 лютого 1942, Київ) — український громадський діяч, інженер-лісівник, бандурист. Чоловік і сподвижник громадської діячки та поетеси Олени Теліги.
Теліга Михайло Якович | |
---|---|
Народився | 1900 Кубань |
Помер | 1942 Київ ·розстріляний німцями |
Діяльність | Бандурист |
Галузь | акомпанемент[1] |
Знання мов | українська[1] |
Партія | ОУН |
Батько | Яків Теліга |
У шлюбі з | Олена Теліга |
Нагороди | |
Народився в родині Якова Теліги — отамана станиці Охтирської на Кубані. Походив із давнього козацького роду.
Після початкової школи навчався у військово-фельдшерській школі.
Читав у домашній бібліотеці Кобзаря Тараса Шевченка, твори Леоніда Глібова, Василя Лиманського та Сергія Єфремова.
Зацікавився бандурою після зустріч із кобзарем Дмитром Байдою-Суховієм у Катеринодарі (пізніше Краснодар) в грудні 1915 року. Один з його однокласників грав на бандурі й познайомив Телігу з Миколою Богуславським, який навчав не тільки грати на бандурі, але й зацікавив історією України.
Згодом навчався у козака станиці Пашківської Якова Дерев'янка, потім Конона Йоржа та інших. Зустрічався із засновником Першої кубанської школи бандуристів Василем Ємцем.
Під час літніх вакацій 1916 року пройшов курс навчання в Другій кубанській кобзарській школі, якою керував Олексій Обабко. Грав Михайло на діатонічній бандурі київського майстра Антонія Паплинського[2].
Брав участь у подіях Лютневої революції 1917 на Кубані, зокрема поширював інформацію з українськи газет «Нова Рада» та «Просвітянські вісті»[3]. Брав участь у маніфестаціях під українським прапором, займався збором коштів на Кубанський національний фонд.[3]. Став також співзасновником «Українського товариства середньошкільників».
Після окупації Кубані військами Добровольчої армії переїжджає до Києва, щоб не бути мобілізованим до антиукраїнських збройних сил. Сам писав про свій вибір так: «Як маю десь і за щось… покласти своє життя, так подамся я туди, де буде за що вмерти, тобто на Україну, в українське військо»[3].
У серпні 1918 р. залишив Кубань із посвідкою особи від голови Кубанської крайової ради Луки Бича.
У Києві став учасником Кобзарського хору під керівництвом Василя Ємця, який називав його «одним із ліпших членів… київської Капели кобзарів». Відступив з Армією УНР перед приходом більшовиків.
Перебував у таборі для інтернованих вояків у Каліші до 1925 року, створив за цей час етнографічний ансамбль і викладав гру та майстрування бандури.
З Польщі перебрався до Подєбрад у Чехословаччину, щоб вивчати лісівництво в Українській господарській академії, ректором якої був Іван Шовгенів, батько його майбутньої дружини, відомої української поетеси і громадської діячки Олени Теліги.
Олена разом з Михайлом брала участь у танцювальній групі Василя Авраменка в 1925—1927 рр. Згодом їх повінчав православний священик Євген Погорецький 1 серпня 1926 р. в євангелицькій церкві св. Миколи в Подєбрадах.
У 1923—1927 рр. відомий бандурист Василь Ємець запрошений Українським Громадським Комітетом очолити школу й ансамбль бандуристів у Подєбрадах та Празі, і Теліга у цій школі викладав та грав, а також у меншому квінтеті.
У 1926 в Празі редагує і видає перший в історії збірник творів для бандури накладом 1000 примірників у видавництві «Кобзар».
Після закінчення студій в Українській господарській академії, Теліги переїхали до Польщі в 1929 р., де він згодом дістав працю землеміра в селі Желязна-Жондова. У міжвоєнний період належав до Спілки інженерів і техніків українців-емігрантів у Польщі.
У 1939 переїхав у Краків.
У 1941 повернувся до Києва у складі похідних груп Організації Українських Націоналістів разом з дружиною.
У 1942 р. розстріляний німцями разом з членами Спілки письменників.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.