Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Філип Дормер Стенхоуп, 4-й граф Честерфілд (англ. Philip Dormer Stanhope, 4th Earl of Chesterfield, 22 вересня 1694, Лондон — 24 березня 1773 Лондон) — англійський державний діяч, дипломат та письменник, автор «Листів до сина». До смерті батька в 1726 був відомий під титулом лорд Стенхоуп (Lord Stanhope).
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2019) |
Стенгоуп, Філіп Дормер, 4-й граф Честерфілд | |
---|---|
Народився | 22 вересня 1694[1][2][…] Лондон, Королівство Англія |
Помер | 24 березня 1773[1][2][…] (78 років) Лондон, Королівство Велика Британія |
Країна | Королівство Велика Британія |
Діяльність | дипломат, політик, письменник |
Alma mater | Триніті-Голлd |
Знання мов | англійська[1] |
Членство | Академія надписів та красного письменства (1773)[3] |
Титул | Earl of Chesterfieldd |
Посада | Captain of the Yeomen of the Guardd, Лорд-розпорядникd, Lord Lieutenant of Irelandd, Secretary of State for the Northern Departmentd, посол, Член 5-го парламенту Великої Британіїd, Член 6-го парламенту Великої Британіїd і Leader of the House of Lordsd |
Партія | Віги |
Батько | Philip Stanhope, 3rd Earl of Chesterfieldd[4] |
Мати | Elizabeth Stanhope, Countess of Chesterfieldd[4] |
У шлюбі з | Melusina von der Schulenburg, Countess of Walsinghamd[4] |
Діти | Philip Stanhoped[4] |
Нагороди | |
|
У 1715 році Філіп Дормер Стенхоуп увійшов до палати громад як лорд Стенгоуп з Шелфорда і як член сент-німців. Пізніше, коли до палати прийшов імпічмент Джеймса Батлера, 2-го герцога Ормонде, він використав цей випадок (5 серпня 1715 року ), щоб випробувати результат своїх риторчних досліджень. Його перша промова була вільною і дагмотичною, але після її завершення інший член - після першого доповнення мовою - нагадав молодому оратору що він ще шість тижнів до свого повноліття, і, отже, підлягає штрафу в розмірі £ 500 для виступу в палаті; Лорд Стенгоп залишив палату громад з низьким поклоном і вирушив на континент.[5]
Перебуваючи в Парижі, він надіслав урядові важливу інформацію, про розвиток сюжетів якобітів; у 1716 році він повернувся до Британії, відновив своє місце і став відомий як досвідчений, але тактичний дебат. Коли кароль Джордж l посварився з своїм сином, принцом Уельським (Джордж ll), лорд Стенгоуп залишався політично вірним князю обережно не розриваючись з королівською партією.
Зі смертю батька в 1726 році Стенхоуп прийняв титул лорда Честерфілда[6] і пересів з палати громад в палату лордів. Тут його ораторську майстерність, непотрібну в нижній палаті, нарешті оцінили і у 1728 році Честерфілд прийняв важливий пост посла в Гаазі (ймовірно, і те, що він був свого роду почесним висилким, влаштованим Уолполом).[7] Честерфілд виявився здібним дипломатом, уклав для Великої Британії Віденський договір 1731 року, але через слабке здоров'я повернувся на батьківщину в 1732 році. Дипломатична служба принесла йому Орден Підв'язки і придворний титул лорда-стюарда.[8] У тому ж 1732 році в Гаазі народився його незаконно народжений син від Елізабет дю Буше, також Філіп Стенхоуп (другий, 1732—1768), якому присвятив відомі «Листи до Сина».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.