Словотвір есперанто

Словотвір есперанто (есп. Vortfarado en Esperanto) — розділ мовознавства, що вивчає творення слів мови есперанто.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Словотвір (значення).

Характеристика

Виділяють морфологічні та неморфологічні способи словотворення мови есперанто.

До морфологічних способів належать такі типи творення:

• суфіксальний (спосіб творення слів за допомогою суфікса): belo — beleco — belaĵo — belulo; konstruo — konstruaĵo — konstruado; infano — infanaĵo; pafo — pafado, marteli — martelado; iro — irado; malsano — malsaneco; manifesto — manifestacio; demonstro — demonstracio.
• префіксальний (спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів): antaŭ — malantaŭ; patro — bopatro; urbo — ĉefurbo; kuri — diskuri; lerni — eklerni; edzo — eksedzo; veni — reveni.
• складання основ і слів (спосіб творення слів, при якому дві й більше основ поєднуються в одне слово): radikvortojn, radikkarakter, tranĉilingaro, registaro.
• редуплікація (подвоєння початкового складу (складів), основи (повністю або частково), слова або кореня): plenplena, finfine, fojfoje.

При неморфологічному способові утворення нового слова відбувається шляхом переходу слова (або окремих морферм) з однієї мови у мову есперанто: -end- (суфікс з мови ідо) — pagenda, farenda, reg (корень з латини) — registaro. В есперанто корені слів запозичені й здебільшого форма основи зберігається з вихідної мови, будь то фонетичної (eks — від міжнародних ex-, vualo від французької voile) або ортогональної (teamo, boato від англійських team, boat, soifo від французького soif). Проте, кожен корінь мови есперанто, а відтак і основа, може сформувати кілька десятків відгалужень, які будуть мало схожими на еквівалентні їм у вихідних мовах, таких як registaro (держава), яке є похідним від латинської мови root reg (правило), але за морфологією ближче до німецької.

Афікси

Один з найбільш корисних дериваційних афіксів у мові есперанто — це mal-^[1], за допомогою якого утворюються антоніми слів: peza (важкий) — malpeza (легкий); supren (уверх) — malsupren (униз); ami (любити) — malami (ненавидіти). Однак цей афікс не використовується для слів, антоніми яких входять до базової лексики: suda (південний), а не malsuda чи malnorda (від norda — північний).

Творення нових слів також можливо за допомогою характерних для есперанто закінчень, які виступають показниками частин мови: nura (простий, єдиний) від nur (тільки), tiama (тодішній) від tiam (тоді) або vido (зір) від vidi (бачити).

Більшість афіксів є коренями, і тому вони є невід'ємною складовою мови. Деякі афікси не є коренями і тому не впливають на віднесення основи, до якої примикають, до тієї чи іншої частини мови.

Суфікси

Суфікс[2][3]	Офіційний	Значення	Приклади
-ac-	Ні	застосовується в ботанічній термінології	fabacoj (бобові)
-aĉ-	Так	низька якість, нікчемний, зневажливий	skribaĉi (писати нерозбірливо); veteraĉo (негода); domaĉo (будиночок); rigardaĉi (витріщатися)
-ad-	Так	тривалість дії	kurado (біг); parolado (публічний виступ)
-aĵ-	Так	конкретний прояв ознаки	manĝaĵo (їжа); novaĵo (новина); glaciaĵo (морозиво); bovaĵo (яловичина); aĉaĵo (гидота)
-al-	Ні	у ботанічній номенклатурі — порядок; у хімічній — альдегід; в анатомічній — кістка	rozaloj (рожеві); etanalo (етаналь); nazalo (носова кістка)
-an-	Так	член, учасник, житель	kristano (християнин); usonano (житель США); ŝipano (моряк); samkursano (однокурсник); samideano (однодумець)
-ant-	Так	дієприкметник теперішнього часу	falanta (падаючий)
-ar-	Так	сукупність	arbaro (ліс); vortaro (словник); homaro (людство); ŝafaro (овече стадо); ŝiparo (флот); anaro (колектив)
-at-	Так	пасивний дієприкметник теперішнього часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з великим умістом кисню	demandata (той, що питає); sulfato (сульфат);
-ĉj-	Так	чоловіча пестлива форма	paĉjo (татко); fraĉjo (братик)
-ebl-	Так	модальність	kredebla (ймовірно)
-ec-	Так	властивість, якість	amikeco (дружба); boneco (доброта)
-ed-	Ні	в зоологічній номенклатурі — родина	cervedoj (тварини родини оленів)
-eg-	Так	збільшення, посилення; іноді з конотацією на позначення людей	domego (хороми); virego (гігант); librego (велика книга); varmega (гарячий); ridegi (реготати)
-ej-	Так	місце, приміщення	lernejo (школа, училище), vendejo (магазин), juĝejo (будівля суду, зал судових засідань), kuirejo (кухня), hundejo (псарня), senakvejo (пустеля); devenejo (джерело)
-em-	Так	схильність до чого-небудь, тенденції	ludema (грайливий), parolema (балакучий); brulema (легкозаймистий)
-end-[4]	Так	«який повинен бути»	pagenda (платоспроможний); farenda laboro (работа, яка повинна бути зроблена)
-er-	Так	частка чого-небудь	ĉenero (ланка); fajrero (іскра); neĝero (сніжинка), kudrero (застібка); vortero (морфема)
-esk-	Ні	«на кшталт»	japaneska pentraĵo (малюнок в японському стилі); vireska virino (чоловікоподібна жінка)
-estr-	Так	головна персона, начальник	lernejestro (шкільний директор); urbestro (мер); centestro (сотник)
-et-	Так	зменшення; іноді пестлива конотація на позначення людей	dometo (будиночок); libreto (книжечка); varmeta (тепленький)
-i-	Ні	країна; група країн; наука; політичний режим	Ukrainio (Україна), patrio (батьківщина); Ŝengenio (країни Шенгену); geografio (географія); demokratio (демократія)
-iĉ-[5]	Ні	на позначення слів чоловічого роду	reĝiĉo (король); edziĉo (чоловік); boviĉo (бик); kokiĉo (півень); profesoriĉo (професор)
-id-	Так	нащадок, дитинча	katido (кошеня); reĝido (принц); arbido (саджанець)
-ig-	Так	робити	mortigi (вбивати); purigi (чистити)
-iĝ-	Так	робитися	amuziĝi (розважатися); naskiĝi (родитися)
-ik-	Ні	вид мистецтва, наука, техніка	poetiko (поетика); elektroniko (електроніка)
-il-	Так	знаряддя, інструмент, засіб	ludilo (іграшка); tranĉilo (ніж); helpilo (підказка)
-in-	Так	на позначення слів жіного роду	bovino (корова); patrino (мати); studentino (студентка)
-ind-	Так	гідний чого-небудь	memorinda (пам'ятний); kredinda (достовірний); fidinda (надійний)
-ing-	Так	те, що кудись встромляється	glavingo (піхви меча); kandelingo (свічник); ŝraŭbingo (гайка), piedingo (стремено); kuglingo (гільза)
-int-	Так	дієприкметник минулого часу	formanĝinta (той, що з'їв)
-ism-	Так	громадський рух, вчення, особливості мови, пристрасть	komunismo (комунізм); kristanismo (християнство); germanismo (германізм)
-ist-	Так	людина певної професії, переконань, вчення	instruisto (учитель); dentisto (стоматолог); komunisto (комуніст)
-it-	Ні	пасивний дієприкметник минулого часу; у хімічній номенклатурі — сіль кислоти з меншим вмістом кисню; в медичній — захворювання	vidita (побачений); sulfito (сульфіт); bronkito (бронхіт)
-iv-	Ні	здатність	produktiva (здатний виробляти), sentiva (здатний відчувати), pagiva (здатний платити)
-iz-	Ні	постачати, додавати	ŝtonizi (мостити каменем), orizi (покривати золотом), klimatizi (кліматизувати)
-nj-	Так	пестливий суфікс до жінок	Jonjo (Джоанна); panjo (мама); anjo (бабуся); vanjo (нянько); aminjo (подруга)
-obl-	Так	множинні числівники	duobla (подвіний); trioble (триразовий)
-ol-	Ні	у хімічній номенклатурі — спирт	metanolo (метанол), etanolo (етанол)
-on-	Так	дробові числівники	duona (половина); centono (сота частина); dekonaĵo (десятина)
-ont-	Так	дієприкметник майбутнього часу	venonta (прийдешній)
-op-	Так	збірні числівники	duope (удвох); triopo (трійя); arope (усією групою)
-ot-	Так	пасивний дієприкметник майбутнього часу	skribota letero (лист, який буде написаний)
-oz-	Ні	насичений, повний, багатий	sabloza (пісчаний), ŝtonoza (кам'янистий), sukoza (соковитий)
-uj-	Так	країна; те, у чому зберігається; дерево, на якому росте	monujo (гаманець); salujo (сільниця); abelujo (вулик); Anglujo (Англія); Kurdujo (Курдистан); pomujo (яблоня)
-uk-	Ні	кастрована тварина	bovuko (віл); ĉevaluko (мерин)
-ul-	Так	особа, яка володіє певними якостями	junulo (молода людина); sanktulo (святий); proksimulo (ближній)
-um-	Так	без певного значення, застосовується тоді, коли суфікси не підходять	kolumo (комірець); krucumi (розіп'яти на хресті); plenumi (виконати); brakumi (обійняти); amindumi (доглядати)

Префікси

Префікс[6]	Офіційний	Значення	Приклади
bo-	Так	родинні зв'язки	bopatro (свекор)
dis-	Так	роз'єднання	disĵeti (розкидати); dissendi (поширити)
ek-	Так	початок або миттєвість дії	ekkrii (зойкнути); eksalti (стрибнути)
eks-	Так	колишній, екс-	eksedzo (колишній чоловік)
fi-	Так	мерзенний	fihomo (мерзенна людина); fiulo (мерзотник)
ge-	Так	на позначення обох статей	geulo (гермафродит); gea (гетеросексуальний)
mal-	Так	антонім	malgranda (маленький); malriĉa (бідний)
mis-	Так	помилковість	misaŭdi (недочути)
pra-	Так	далека ступінь родинних зв'язків; первісність	praavo (прадід); prapatro (праотець); praa (доісторичний)
re-	Так	зворотня дія	resendi (відіслати назад); rekonstrui (перебудувати); rebrilo (відблиск)

Неофіційні префікси есперанто: afro-, anti-, arĥi-, aŭdio-, aŭto-, bio-, des-, eko-, eŭro-, hiper-, infra-, ko-, kver-, makro-, meta-, mikro-, mini-, mono-, pre-, proto-, pseŭdo-, retro-, san-, semi-, stif-, tele-, termo-, ultra-, video^[7].

Інтерфікси

Інтерфікс	Використання	Приклади
-o-	між двома приголосними звуками, які розрізняються звучуванням (дзвінкий та глухий), двома однаковими звуками за всіма якостями, сонорними, голосним та приголосним, для розрізнення омонімів	rozokolora (рожевий колір), kantobirdo (співоча птиця); vivovespero (вечір життя); mallonga (надкороткий); konkoludo (гра) — konkludo (висновок).

Постфікси

Постфікс	Використання	Приклади
-о	більшість іменників	kateto (кішка), katideto (кошеня)
-in	похідні прикметники від назв істот жіночої статі	virin (жіночий)
-а	всі прикметники та інші ад'єктивні слова	inteligenta (розумний)
-у	множинні форми іменників і прикметників	crockery (посуд)
-as	форма теперішнього часу від усіх дієслів	kredas (думаю), deriviĝas (тримаю)

Флексії

Флексія	Використання	Приклади
-a	у прикметниках у називному відмінку однини	simpla (простий, проста)
-o	в іменниках у називному відмінку однини	karaktero (характер)
-i	в дієсловах з невизначеною формою	labori (працювати)
-e	в прислівниках	formale (формально)

Інколи зі зміною флексії відбувається зміна частини мови: simpla (прикметник проста) — simple (прислівник просто), labori (дієслово працювати) — laboro (іменник праця)^[8].

Див. також

• Граматика есперанто

Примітки

1. About prefix mal- (англ.)
2. Sufiksoj (еспер.)
3. Neoficialaj sufiksoj (еспер.)
4. запозичено з мови ідо.
5. суфікс, який застосовується новаторами заради симетрії зі суфіксом на позначення слів жіночого роду
6. Vortfarado. Prefiksoj (еспер.)
7. Neoficialaj prefiksoj (еспер.)
8. Система суффиксов в эсперанто Доклад М. Р. Пентуса на семинаре «Некоторые применения математических методов в языкознании» от 25 марта 2006 г.(рос.)

Джерела

• M. Malovec: Gramatiko de Esperanto, 1999 (еспер.)
• Суффиксы языка эсперанто (рос.)
• К. Калочай О словообразовательной системе эсперанто (Pri la vortosistemo de Esperanto) (рос.)

Посилання

• Редуплікація // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 433. — ISBN 978-966-439-921-7.