Loading AI tools
книга З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Скелька» — історичний роман у віршах українського письменника Івана Багряного. Твір уперше виданий 1930 року у Харкові видавництвом «Книгоспілка».
Автор | Іван Павлович Багряний (Лозов'яга) |
---|---|
Країна | Українська РСР |
Мова | Українська |
Жанр | Роман у віршах |
Видавництво | «Книгоспілка» |
Видано | 1930 року |
Сторінок | 156 |
Роман «Скелька» перегукується з поемою Тараса Шевченка «Гайдамаки».[1]
Роман «Скелька» був написаний Іваном Багряним у 1928 році. В романі у віршах Багряний використав почуту в дитинстві легенду про те, як у XVIII столітті селяни села Скелька (тепер Сумська обл.), протестуючи проти засилля московських ченців, спалили чоловічий монастир.
У центрі зображення роману проблема взаємин України й Росії. В творі поет викриває антиукраїнську позицію російської церкви в Україні, прагне прищепити любов до рідної землі та ненависть до її поневолювачів. Твір сповнений віри в щасливу майбутню долю українського народу.
Григорій Костюк, відомий діаспорний літературознавець, прочитавши «Скельку» писав:
«Стає ясним, яка питома вага цього твору для нашого літературного сьогодні. «Скелька», то — вершина. Вершина місцями велична, надзвичайна, а місцями химерна і розхристана. Від неї автор розпочав свій, твердим кроком, літературний похід».[2]
Проте багато літературних критиків того часу були іншої думки про цей твір, як, зрештою, і про всю творчість Івана Багряного. У періодичних виданнях з'явилося чимало різких негативних оцінок творчості молодого поета. Так, у 1931 році у журналі «Критика» (№ 10) з'явилася стаття «Куркульським шляхом» О. Правдюка, в якій зазначалось:
«...Як бачимо ранні твори Багряного доводять, що по суті він є ідеолог заможно-куркульських груп села, які вороже ставляться до політики партії і радянської влади на селі. ...від самого початку поет став співцем куркульської ідеології і до сьогодні залишається таким...»[3]
Після цієї статті твори Багряного були вилучені з бібліотек і книжкових крамниць.
У передмові до другого, діаспорного, видання Дмитро Чуб зауважив:
«Оцінюючи твір, слід звернути увагу й на те, що в двадцятих роках українська література не мала такого великого віршованого історичного твору» [4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.