Серафим II (Анін)

Серафим II Анін (*Дельвіна — 7 грудня 1779^[1], Мгар, Гетьманщина) — Патріарх Константинопольський у 1757—1761.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Серафим.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Анін.

Серафим II
Народився	1690 Дельвіна
Помер	7 грудня 1779(1779-12-07) Мгарський монастир, Мгар, Лубенський район
Поховання	Мгарський монастир
Країна	Османська імперія
Діяльність	православний священник
Знання мов	новогрецька
Посада	Константинопольський патріархат
Конфесія	православ'я

Біографія

Серафим II народився в Дельвіне, розташованому на території сучасної південної Албанії, наприкінці XVII століття.^[2] До обрання патріархом Константинопольським 22 липня 1757 року він був митрополитом Філіппопольським.^[1]

Будучи патріархом у 1759 році, він вводить свято Андрія 30 листопада^[3], а в 1760 році він дав перший дозвіл Космі Етолійському розпочати місіонерські подорожі селами Фракії.^[4]

У 1759 році він запросив Євгенія Вульгаріса очолити реформи в Патріаршій академії, і під час свого перебування в академії під впливом проросійських ідеалів Серафима Вульгаріс сприяв повторному зближенню Російської імперії з Константинопольським Вселенським Патріархатом.^[5][6] Як наслідок, 26 березня 1761 року Серафима II було скинуто з престолу та заслано на гору Афон^[1], а османська влада замінила його Йоанікієм III. На Афоні він перебудував старий чернечий будинок і присвятив його святому Андрію. Цей будинок згодом стане скитом святого Андрія.^[7]

У політичному плані підтримував Російську імперію під час російсько-турецької війни 1768-1774 років і створення православної проросійської держави на Балканах. У 1769 закликав грецьке населення до повстання проти турків.^[2] Після поразки революції у 1776 р. переїхав в Україну, де й помер 7 грудня 1779 р.^[1] Похований у Мгарському монастирі .

Серафим обраний патріархом 1757 року. Після позбавлення патріаршого престолу — перебував на Афоні, а з 1776 року — в Гетьманщині.

Помер 7 грудня 1779 року. Похований у Мгарському монастирі Лубенського полку Гетьманщини (нині Полтавська область).

Джерела

• http://www.ec-patr.org/list/index.php?lang=en [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20080804054418/http://www.president.gov.ua/content/archbishop_in_ua.html

Примітки

1. Kiminas, Demetrius (2009). The Ecumenical Patriarchate. Wildside Press LLC. с. 41. ISBN 978-1-4344-5876-6.
2. Σεραφεὶμ Β´. Ecumenical Patriarchate. Процитовано 19 червня 2011.(гр.)
3. Μ.Γ.Βαρβούνη (2006). Το Οικουμενικό Πατριαρχείο, εκδόσεις Χελάνδιον. Athens. с. 117. ISBN 960-87087-5-3.(гр.)
4. Nomikos, Michael (2000). Witnesses for Christ: Orthodox Christian neomartyrs of the Ottoman period, 1437-1860. St Vladimir's Seminary Press. с. 200. ISBN 0-88141-196-5.
5. Demaras, Konstantinos (1972). A history of modern Greek literature. SUNY Press. с. 136. ISBN 0-87395-071-2.
6. Angold, Michael (2006). Eastern Christianity. Cambridge University Press. с. 204. ISBN 0-521-81113-9.
7. A brief history of Saint Andrew’s Skete

Попередник: Каллінік IV

Константинопольський патріарх 1757–1761

Наступник: Йоанникій III