Remove ads
Багатофункціональний ракетний комплекс «Сапсан» — проєкт оперативно-тактичного ракетного комплексу, що створювався спільними зусиллями ДКБ «Південне» і Південмашу.
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (грудень 2017) |
| БФРК «Сапсан» | |
|---|---|
| Тип | Оперативно-тактичний ракетний комплекс |
| Походження |  Україна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ДП КБ «Південне» |
| Виробник | Південмаш |
| Характеристики | |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 280 км (експортний варіант) 480 км (для ЗСУ) |
Роботи тривали з 2009 року, проте 2013 року Міністр оборони України Павло Лебедєв повідомив, що програму розробки комплексу «Сапсан» згорнуто.
Передумови
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (січень 2018) |
Утримання трьох принципово різних типів реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган» та «Смерч», а також оперативно-тактичних ракет — значне навантаження на бюджет Збройних Сил України.
Усі ці реактивні системи залпового вогню потребують заміни, адже їхні шасі зношені, а ресурс ракет переважно вичерпаний. До того ж, шасі і ракети для цих систем не виробляються в Україні. Заміна широкого спектра застарілих та небоєздатних реактивних систем залпового вогню одним багатофункціональним ракетним комплексом вагомо покращить ситуацію.
Станом на 2013 у Збройних Силах України залишався один тип тактичного ракетного комплексу — «Точка-У». Комплекс має дальність до 120 км (кругове ймовірне відхилення близько 50 м).
Проєкт «Борисфен»
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (січень 2018) |
Після розпаду СРСР з 1994 у Дніпрі була опрацьована ідея створення для своєї армії оперативно-тактичної ракети з дальністю до 500 км., вона мала замінити застарілі ракети, отримані українською армією в спадок від радянської армії. Це оперативно-тактичні ракети типу «Скад» і тактичні ракети типу «Точка-У». Усіх разом — понад 200 пускових установок. На тлі постійного скорочення армії і вирішення соціальних проблем в умовах хронічного безгрошів'я лобістів у цієї ідеї було мало.
«Борисфен» мав стати першим оперативно-тактичним ракетним комплексом, що здатен завдавати ударів на короткі (близько 100 км) і на середні (до 500 км) відстані. Робота над ним почалася на ДКБ «Південне» у 1994р. Були розроблені ескізи, але фінансування припинилося 2003-го і роботу припинили. «Сапсан» створюють, використовуючи саме ці ескізи. До 2006 через організаційні й фінансові труднощі проєкт оперативно-тактичного ракетного комплексу «Борисфен» застарів на «паперовій» стадії. По суті, «Сапсан» — це покращений відповідно до останніх вимог військового відомства оперативно-тактичний ракетний комплекс «Борисфен».
Проєкт «Грім»
Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім» мав бути призначений для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на відстанях від 80 до 290 км. Маса бойового блоку одноступеневої балістичної ракети становила б 480 кг. Бойова частина могла бути виконана за моноблочною або касетною схемою. Моноблочна бойова частина -- осколково-фугасна або проникаюча осколково-фугасна ампула. Касетна бойова частина споряджена осколково-фугасними бойовими елементами. Розрахункова площа ураження ракети — понад 10 000 м². Маса ракети з пусковим контейнером довжиною 7,2 м становить 3,5 т. Бортова система управління ракети інерційна, укомплектована системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними). Автоматизована пускова установка комплексу «Грім» базувалася на шасі вантажного автомобіля високої прохідності і забезпечувалася набором систем та обладнання для автономного здійснення підготовки до запуску та запуску ракети за мінометним типом.
Оптимальним варіантом структурної побудови підрозділів, оснащених оперативно-тактичним ракетним комплексом «Грім», стали б батареї з 2-3 самохідних пускових установок і пересувного командного пункту.
Проєкт БФРК «Сапсан»
Перспективний оперативно-тактичний ракетний комплекс мав поєднати найкращі рішення, які закладалися у «Борисфен» та «Грім». Від принципового рішення про створення комплексу в 2005-му до технічного завдання на розробку минуло півтора року. Ще півтора року знадобилось для пошуку коштів на ескізний проєкт. Початково етап випробовувань планувався 2013, а оснащення Збройних Сил України — з 2015.
Рішення про створення ракетного комплексу «Сапсан» Рада національної безпеки і оборони України ухвалила 2006 за активної підтримки Президента Віктора Ющенка.[1] Фінансування розробки почалося 2007 в обсязі 12 млн доларів.[1] Нову оперативно-тактичну ракету планувалося прийняти на озброєння у Сухопутних військах і у Військовому флоті після 2011. Дальність польоту ракети не мала перевищувати 280 км.[1]
2009 українське конструкторське бюро «Південне» завершило ескізний проєкт багатофункціонального ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан», на розробку якого було виділено 6,8 млн доларів.[1] Міністерство оборони України відхилило проєкт.[джерело?][коли?] 2010 через відсутність фінансування роботи фактично не здійснювалися.
2010 розпочалося проєктування, і за оцінками гендиректора НКАУ Алексєєва, для створення цього комплексу буде потрібно до 3,5 млрд грн (майже 450 млн дол. США).[1] В якості порівняння було приведено близький за тактико-технічнимим характеристиками оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер», що обходиться оборонному відомству РФ у 1 млрд доларів.[1]
15 лютого 2011 президент України запевнив, що Україна не відмовляється від створення комплексу Сапсан, який має замінити застарілі системи, що знімаються з озброєння,[2] і через два дні зробив заяву, що незабаром збройні сили отримають комплекс.
У проєкті бюджету на 2012 рік передбачалося фінансування проєкту у розмірі 65 млн дол. США.
26 червня 2013 року на брифінгу у Кабінеті Міністрів України Міністр оборони України Павло Лебедєв повідомив, що Міністерство оборони України відмовилося від програми розробки оперативно-тактичного багатофункціонального ракетного комплексу «Сапсан».
Remove ads
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (січень 2018) |
Модифіковане вантажне шасі сприяло би мінімізації витрат на експлуатацію комплексу порівняно зі спеціальними шасі великої вантажопідйомності. Ракети мали поставляються в герметизованих транспортно-пускових контейнерах і протягом 10-тирічного терміну не передбачали жодних витрат на обслуговування, що мінімізує експлуатаційні витрати.
Новий багатофункціональний ракетний комплекс (БФРК) під назвою «Сапсан», який об'єднає в собі властивості тактичних і оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК), а також ракетних систем залпового вогню, за задумом, повинен мати вісім тактичних ракет і дві оперативно-тактичні.[джерело?]
| Загальні відомості | |
|---|---|
| Проєктант | Південне ( Україна) |
| Виробник | «Південмаш» ( Україна) |
| Замовник | Міністерство оборони України |
| Очікувана серія | 200 одиниць |
| Завершення проєктування | 2012 рік |
| Початок поставок до ЗСУ | 2015 рік |
| ТТХ | Параметр |
| Вид базування | мобільний, ґрунтовий |
| Структурна побудова | батарея у складі 2-3 СПУ |
| Пускова установка | автономна, автоматизована, оснащена ракетами |
| Маса спорядженої СПУ, кг | 21000 |
| Керування пусками | з рухомого командного пункту, з кабіни оператора СПУ чи виносного пульта |
| Тип шасі | колісний, високої прохідності |
| Тривалість старту ракети, хв. | 2-20 |
| Температура експлуатації, °C | від −40 до +50 |
| Ракети, тип |
|
| ГЧ БР: | з бойовою частиною моноблочного та касетного типів |
| ГЧ ЗР: | проникаюча уламково-фугасна ампула |
| Бойове спорядження ГЧ | моноблочне, уламково-фугасне, касетне з уламково-фугасними бойовими елементами |
| Стартова маса БР, кг | 3500 |
| Стартова маса ЗР, кг | 1100 |
| Стартова маса ПКР, кг | 2100 |
| Маса ГЧ БР, кг | 480 |
| Дальність стрільби БР, км |
|
| Дальність стрільби (висота) ЗР, км |
|
| Дальність стрільби (ПКР), км |
|
| Бортова система управління | інерційна, що комплектується системами навігації та наведення різного типу |
| Точність стрільби БР (залежить від типу комплектування, управління і типу ГЧ), м | 2-200 |
| Ймовірність ураження цілі однієї ЗР,% | 87 |
| Тип старту ракет | мінометний, з транспортно-пускового контейнера |
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads