Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рюдіґер Сафранскі (*1 січня 1945, Ротвайль) — німецький літературознавець, філософ і письменник.
| Рюдіґер Сафранскі | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Rüdiger Safranski | ||||
 | ||||
| Народився | 1 січня 1945[1][2][…] (79 років) Ротвайль, Фрайбург, Баден-Вюртемберг[1] | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | історик літератури, телеведучий, філософ, письменник | |||
| Alma mater | Франкфуртський університет і Вільний університет Берліна | |||
| Членство | PEN Centre Germanyd[3] і Німецька академія мови і поезії | |||
| Партія | Communist Party of Germanyd | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 Рюдіґер Сафранскі у Вікісховищі | ||||
Сафранські виріс під формувальний впливом своєї пієтистської бабусі. Хоча його батьки були нерелігійними, вони тут були невеликої противагою поглядам бабусі, оскільки були переважно відсутні через роботу, тож не дивно, що Сафранскі після навчання в гуманістичній середній школі в Ротвайлі захотів вивчати теологію. Однак, пройшовши обов'язкове дияконство за півроку до вступу, він відмовився від свого задуму.[4] Натомість з 1965 року він вивчав філософію (зокрема у Теодора В. Адорно), німецьку мову, історію та історію мистецтва в університетах Франкфурта-на-Майні та Берліна. У 1970 році він був одним із засновників маоїстської комуністичної партії Німеччини (KPD/AO).[5] З 1972 по 1977 рік працював науковим співробітником німецького відділу Вільного університету Берліна, а в 1976 році захистив докторську дисертацію на тему розвитку робітничої літератури у Федеративній Республіці.
З 1977 року Сафранскі працював співвидавцем і редактором Berliner Hefte. З 1977 до 1982 рік працював лектором з освіти дорослих, а з 1987 року жив у Берліні як незалежний письменник.
Відомий своїми монографіями про Фрідріха Шиллера, Е. Т. А. Гофмана, Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Йоганна Вольфганга фон Гете та Мартіна Гайдеггера. З 1994 року є членом Німецького ПЕН-центру, а з 2001 року — членом Німецької академії мови та поезії в Дармштадті. З 2002 по 2012 рік разом із Петером Слотердайком представляв на ZDF популярну програму «Філософський квартет». Влітку 2012 року Академічний сенат Вільного університету Берліна призначив Рюдігера Сафранскі почесним професором кафедри філософії та гуманітарних наук.[6]
З вересня 2012 по травень 2014 Сафранскі брав участь у програмі «Літературний клуб» на швейцарському телебаченні разом з Ельке Гайденрайх та Гільдеґард Елізабет Келлер, модератором якої був Стефан Цвайфель. У 2015 році його запросили виступити з промовою на відкритті Зальцбурзького фестивалю.[7]
Наприкінці 2015 року Сафранскі дистанціювався від німецької політики щодо біженців і, зокрема, від так званої «культури привітання», яка «розважає тільки на деякий час». Він говорив про «незабаром багато мільйонів» біженців і пояснив, що наступна хвиля біженців з Афганістану вже насувається.[8] Він сказав Die Welt: «Політики прийняли рішення затопити Німеччину». Тоді публіцист Георг Зесслен звинуватив його, а також Петера Слотердайка, у тому, що вони підхопили антимодерний дискурс політичної правиці та сприяли тому, що раціональна дискусія про біженців стала неможливою. Сексуально інтерпретовані метафори в дискусії про біженців, наприклад, метафори «потопу», були достатньо проаналізовані, тож Сафранскі не міг не знати про те, як їх інтерпретують.
У 2005 році Рюдігер Сафранскі і його давня партнерка Гізела Ніклаус одружилися. З 2009 року він мешкає в Баденвайлері.[9]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
