Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Роман Дмитрович Рахманний (справжнє прізвище: Олійник, псевдо.: «Роман Рахманний», «Роман Хміль», «Romain d'Or», «Ромен Дор»; нар. 26 грудня 1918, с. Піддністряни, нині Стрийський район, Львівська область — пом. 24 червня 2002, Монреаль, Канада) — український публіцист, літературознавець та радіокоментатор, член УВАН, НТШ, Національної спілки письменників України, Міжнародного ПЕН-клубу, Спілки українських письменників в екзилі, Спілки українських журналістів у Канаді.
Роман Рахманний | |
---|---|
Ім'я при народженні | Роман Дмитрович Олійник |
Прізвисько | «Роман Рахманний», «Роман Хміль», «Romain d'Or», «Ромен Дор» |
Народився | 26 грудня 1918 Піддністряни, Жидачівський район, Львівська область, Україна |
Помер | 24 червня 2002 (83 роки) Монреаль, Квебек, Канада |
Країна | Республіка Польща Українська держава Канада |
Діяльність | письменник, літературознавець, публіцист |
Відомий завдяки | журналіст-публіцист, літературознавець, історик |
Alma mater | Торонтський університет |
Знання мов | українська |
Членство | Національна спілка письменників України, Наукове товариство імені Шевченка, Українська вільна академія наук і ПЕН-клуб |
Партія | ОУНР |
У шлюбі з | Надія Хмара-Олійник |
Народився 26 грудня 1918 року. Закінчив школу у Львові, навчався у богословській академії (1937-39, 1941—1944).
У 1939 році, після окупації радяеською ладою Західної України, Роман Олійник виїхав на Лемківщину, де вчителював та працював у підпільній мережі ОУН(б).
Учасник похідних груп ОУН на Південь України, співредактор підпільних видань УДА й УГВР. Восени 1941 року Роман Олійник повернувся у Львів і продовжив навчання у Богословській академії, яку закінчив у 1944 році з відзнакою.
На еміграції в Німеччині з 1945 року. Мешкав у місті Фюрт, Баварія. Співпрацював з Проводом Закордонних частин ОУН (ЗЧ ОУН) та ЗП УГВР. Редагував бюлетені «Український Інформатор» та «Наш шлях» (1945-1946), керівник Української пресової служби (1946—48), співредактор і співвидавець часописів «Час» (Фюрт-Нюрнберг, 1945—1948), «Українська трибуна» (Мюнхен, 1946—1948).
З 1949 в Канаді. Одружився з Надією Хмарою. Був серед ініціаторів створення громадської організації «Ліга визволення України».
Здобув науковий ступінь магістра слов'янських літератур у Торонтському університеті.
Головний редактор «Гомону України» (1949-51).
У 1959 році переїхав з родиною в Монреаль, працював на посаді редактора й диктора в українській Секції міжнародної служби «Радіо Канада», згодом став її керівником.
1962 року здобув науковий ступінь доктора філософії.
З 1964 року член редакційної колегії часопису «Сучасність», а з 1970 року і часопису «Нові дні».
опівр. численних українських періодичних видань за кордоном; статті в голландській, норвезькій, французькій, англійській і американській пресі.
Студіював у Торонтському і Монреальському університетах. Захистив дисертацію (1962). Працював викладачем української літератури, радіокоментатором. Очолював українську секцію канадського радіо (1975—1984).
Автор книг :
праць :
Автор спогадів «Інцидент по дорозі до Криму» про арешт німцями частини «А-I»[2].
Автор передмови до книги Михайла Брайчевського Приєднання чи возз'єднання? (Критичні зауваги з приводу однієї концепції) — Торонто: Видавництво «Нові Дні», 1972. — 66 с.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.