|Примітки=
Коротка інформація Ремі де Гурмон, Remy de Gourmont ...
Закрити
Ремі де Гурмон (фр. Remy de Gourmont, 4 квітня 1858, Базош-о-Ульм, Орн, Нижня Нормандія — 27 вересня 1915, Париж) — французький письменник. Прозаїк, поет, драматург, есеїст, художній критик.
Ремі де Гурмон походив зі старовинного аристократичного роду з Котантена, одна з гілок якого з XVI ст. переїхала до Парижа, її представники заснували видавництво. Батько Ремі де Гурмона — Огюст-Марі де Гурмон, граф Гурмонський, мати — графиня Матильда де Монфор.
Блискуче закінчив ліцей у Кутансі. Вивчав право в Кані, з 1879 переїхав до Парижа. Працював у Національній бібліотеці, почав друкуватися в журналах, публікував науково-популярні книги на історичні теми.
Його подругою та музою з 1886 року стала відома в світі Берта де Кур'єр, він зобразив її в кількох творах, вів з нею пристрасне листування. Товаришував з Вільє де Ліль-Адамом, присвятив йому роман Сікстін (1890, прототипом головної героїні була Берта де Кур'єр), познайомився з Гюїсмансом, відвідував «понеділки» Малларме. Став одним із засновників журналу та видавництва Меркюр де Франс, де співпрацював до кінця життя, увійшов до кола письменниці Рашільд.
Його анти-націоналістична стаття «Іграшковий патріотизм» (1891), написана з симпатією до німецької культури, викликала гучну полеміку в пресі, внаслідок якої він був звільнений з Національної бібліотеки, для нього — незважаючи на підтримку авторитетного Октава Мірбо — надовго закрилися сторінки багатьох друкованих видань (через три роки країну розколола справа Дрейфуса).
Захворів на вовчак. Хвороба спотворила його зовнішність та змусила жити відлюдником, майже не покидаючи власного помешкання — він лише ненадовго виходив до редакції Меркюр де Франс та раз на рік виїжджав на кілька тижнів до Кутансу. Письменникові залишилися лише книги та творчість.
1910 року він познайомився з Наталі Барні та пристрасно закохався в неї, присвятив їй Листи до Амазонки (1914). Почав разом з нею виходити з дому, вирушив у поїздку Нормандією. Але хвороба прогресувала, останній удар йому завдала війна: більшість друзів пішли на фронт, редакція Меркюр на рік закрилася.
Помер 27 вересня 1915 року від крововиливу в мозок, похований на кладовищі Пер-Лашез.
Поезія
- Litanies de la rose, Mercure de France, 1892
- Fleurs de jadis, Monnoyer imprimeur, 1893
- Hiéroglyphes, Mercure de France, 1894
- Les Saintes du Paradis, images de Georges d'Espagnat, Mercure de France, 1899
- Oraisons mauvaises, Mercure de France, 1900
- Simone, poème champêtre, Mercure de France, 1901
- Divertissements. Poèmes en vers, Crès, 1912
- Poésies inédites. Paris, François Bernouard, 1921
- Rimes retrouvées, Éditions du Fourneau, 1979
- L'Odeur des jacynthes, Éditions de la Différence, coll. " Orphée ", anthologie poétique présentée par Michel Houellebecq, 1991
Романи й казки
- Merlette, roman, Plon-Nourrit, 1886
- Sixtine, roman de la vie cérébrale, Albert Savine, 1890
- Le Fantôme, avec 2 lithographies d'Henry de Groux, 1893
- Le Château singulier, Mercure de France, 1894
- Proses moroses, contes, Mercure de France, 1894
- Histoire tragique de la princesse Phénissa, Mercure de France, 1894
- Histoires magiques, Mercure de France, 1884
- Le Pèlerin du silence, contes et nouvelles, Mercure de France, 1896
- Phocas, avec 3 dessins de Remy de Gourmont, collection de l'Ymagier, 1895
- Les Chevaux de Diomède, roman, Mercure de France, 1897
- D'un pays lointain. Miracles. Visages de femmes. Anecdotes, Mercure de France, 1898
- Le Songe d'une femme. Roman familier, roman, Mercure de France, 1899
- Une nuit au Luxembourg, roman, Mercure de France, 1906
- Un cœur virginal, roman. Couverture de Georges d'Espagnat, Paris, Mercure de France, 1907
- Couleurs, contes nouveaux suivi de Choses anciennes. Paris, Mercure de France, 1908.
- Lettres d'un satyre. Paris, Crès, coll. " Les Maîtres du livre ", 1913. Frontispice de Vibert
- Lettres à l'Amazone, frontispice de Vibert, Crès, 1914
- Monsieur Croquant, Crès, 1918. Réédité en annexe d'Esthétique de la langue française par les éditions Ivrea en 1995
- La Patience de Grisélidis. Illustrations de P. A. Moras. Paris, Éditions du Sagittaire, 1920
- Lettres à Sixtine. Mercure de France, 1921
- Le Vase magique. Paris, Le Divan, 1923
- Fin de promenade et trois autres contes. Paris, À l'enseigne de la Porte étroite, 1925
- Le Désarroi, roman, Éditions du Clown Lyrique, 2006 (написано 1899)
Драматургія
- Lilith, Essais d'Art Libre, 1892
- Théodat, Mercure de France, 1893
- Le Vieux Roi, Mercure de France, 1897
- L'Ombre d'une femme, pièce en un acte et en prose, Champion, 1923
Есеїстика
- Un volcan en éruption, A. Degorce-Cadot, Bibliothèque du Jeune Âge I, 1882
- Une ville ressuscitée, A. Degorce-Cadot, Bibliothèque du Jeune Âge II, 1883
- Bertrand Du Guesclin, A. Degorce-Cadot, 1883
- Tempêtes et Naufrages, A. Degorce-Cadot, 1883
- Les Derniers Jours de Pompéi, A. Degorce-Cadot, 1884
- En ballon, A. Degorce-Cadot, 1884
- Les Français au Canada et en Acadie. Avec 50 gravures. Paris, Firmin-Didot, 1888
- Chez les Lapons, mœurs, coutumes et légendes de la Laponie norvégienne. Avec 31 gravures. Paris, Firmin-Didot, 1890
- " Le joujou patriotisme ", Mercure de France, avril 1891
- Le Latin mystique. Les poètes de l'antiphonaire et la symbolique au moyen âge, préface de J.-K. Huysmans, Mercure de France, 1892
- L'Idéalisme, Mercure de France, 1893
- L'Ymagier, en coll. avec Alfred Jarry, 2 volumes, 1896
- La Poésie populaire, Mercure de France et L'Ymagier, 1896
- Le Livre des masques. Dessins de Félix Vallotton. Mercure de France, 1896. Témoignage de premier ordre sur les écrivains du mouvement symboliste
- Almanach de «L'Ymagier», zodiacal, astrologique, littéraire, artistique, magique, cabalistique et prophétique, avec 15 bois de G. d'Espagnat, L'Ymagier, 1897
- Le Deuxième Livre des Masques, dessins de Félix Vallotton, Mercure de France, 1898
- Esthétique de la langue française, Mercure de France, 1899 Réédité par les éditions Ivrea en 1995
- La Culture des idées, Mercure de France, 1900
- Les Petites Revues. Essai de bibliographie avec une préface de Remy de Gourmont, Mercure de France, 1900
- Le Chemin de velours. Nouvelles dissociations d'idées. Paris, Mercure de France, 1902
- Le Problème du style, Mercure de France, 1902
- Épilogues (Réflexions sur la vie, 1895–1898), Mercure de France, 1903
- Physique de l'amour. Essai sur l'instinct sexuel, Mercure de France, 1903
- Promenades littéraires, Mercure de France, 1904
- Judith Gautier, biographie, Sansot, 1904
- Promenades philosophiques, Mercure de France, 1905
- Dante, Béatrice et la poésie amoureuse. Essai sur l'idéal féminin en Italie à la fin du XIIIe. Mercure de France, 1908
- Le Chat de misère. Idées et images, chroniques. Paris, Société des Trente, Albert Messein, 1912
- La Petite Ville, Mercure de France, 1913
- " Des pas sur le sable… ", Almanach littéraire Crès, Paris, 1914, avec un portrait par E. Vibert
- La Belgique littéraire. Paris, Crès, 1915
- Pendant l'orage, bois d'André Rouveyre, Champion, 1915
- Dans la tourmente (avril-juillet 1915). Préface de Jean de Gourmont. Paris, Crès, coll. «Bellum», 1916
- Pendant la guerre. Lettres pour l'Argentine, préface de Jean de Gourmont, Mercure de France, 1917
- Les Idées du jour, 2 tomes, t. I (octobre 1914-avril 1915), t. II (mai 1915-septembre 1915), Crès, coll. " Bellum ", 1918
- Trois légendes du Moyen Âge. Paris, Société des Trente, Albert Messein, 1919
- Pensées inédites, avec 18 dessins de Raoul Dufy, préface de Guillaume Apollinaire. Paris, Éditions de la Sirène, 1920
- Le Livret de «L'Ymagier», bois de Daragnès. Paris, Éditions du Sagittaire, 1921
- Petits Crayons, chroniques. Paris, Crès, 1921
- Le Puits de la vérité, chroniques. Paris, Société des Trente, Albert Messein, 1922
- Dernières Pensées inédites. Paris, François Bernouard, 1924
- Dissociations. Paris, Éditions du Siècle, 1925
- Nouvelles Dissociations, Éditions du Siècle, 1925
- La Fin de l'art, chroniques. Paris, Cahiers de Paris, 1925
- Les Femmes et le langage, Chez Madame Lesage, Paris, 1925
- Deux poètes de la nature: Bryant et Emerson. Paris, La Centaine, 1925
- Le Joujou et trois autres essais, avec 10 bois de Joseph Quesnel, La Belle Page, 1926
- Lettres intimes à l'Amazone, avec 52 lithographies d'André Rouveyre, Mercure de France, 1926
- Promenades littéraires, Mercure de France, Paris, 1929
- Voivenel P. Remy de Gourmont vu par son médecin. Essai de physiologie littéraire. Paris: Éditions du Siècle, 1924
- Aldington К. Remy de Gourmont, a modern man of letters. Seattle: University of Washington book store, 1928
- Uitti K.D. La passion littéraire de Remy de Gourmont. Paris: PUF, 1962
- Burne G.S. Remy de Gourmont: his ideas and influence in England and America. Carbondale: Southern Illinois UP, 1963
- Dantzig Ch. Remy de Gourmont: cher vieux Daim! Monaco: Editions du Rocher, 1990.
- Remy De Gourmont: atti del Convegno/ Patrizio Tucci, ed. Padova: Unipress, 1997
- Boyer A. Remy de Gourmont. L'écriture et ses masques. Paris: éd. Champion, 2002
- Bancquart M.-C. Paris «fin-de-siècle»: de Jules Vallès à Remy de Gourmont. Paris: Editions de la Différence, 2002
- Gillyboeuf T., Bois B. Remy de Gourmont. Paris: Editions de l'Herne, 2003
Чеська національна авторитетна база даних
Франція
Ремі де Гурмон у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах
