Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іван Романович Піску́н (нар. 24 червня 1910, Конотоп — пом. 29 березня 1990, Київ) — український радянський театрознавець, театральний критик; член Спілки журналістів СРСР з 1962 року.
Піскун Іван Романович | |
---|---|
Народився | 24 червня 1910
Конотоп |
Помер | 29 березня 1990 (79 років) |
Країна | СРСР |
Alma mater | Інститут червоної професури при ВУЦВК |
Галузь | театрознавство |
У шлюбі з | Валентина Леонідівна Касаткіна-Піскун[1] |
Народився 11 [24] червня 1910 року в місті Конотопі Полтавської губернії Російської імперії (тепер Сумська область, Україна) у багатодітній сім'ї. Його батько працював слюсарем паровозовагоноремонтного заводу; мати була домогосподаркою. 1925 року закінчив Конотопську трудову семирічну школу. Протягом 1926–1930 років був учнем слюсаря, слюсарем Конотопського паровозовагоноремонтного заводу. У 1930 році закінчив Всесоюзні курси Окружних комсомольських працівників при ЦК ВЛКСМ і як член ВКП(б) був обраний секретарем Районного комітету ЛКСМУ у селі Жовтневому Конотопської округи. Працював редактором виїзної редакції газети «Комсомолець України» на шахті 8–9 на Донбасі. З 1931 року — заступник редактора районної залізничної газети «Ударник транспорта» (станція Конотоп, Московсько-Київська залізниця)[1].
Протягом 1932—1934 років навчався в аспірантурі у Харкові в Інституті червоної професури на відділенні літератури та мистецтв і заочно в Інституті журналістики в Москві. Одночасно за сумісництвом у 1932 році працював ученим секретарем-інформатором віце-президента Української академії наук академіка Олександра Шліхтера; викладав у середніх школах, був політичним редактором Харківського обласного радіокомітету, лектором курсу російської літератури Харківського державного університету. З 1933 по 1934 рік був Уповноваженим Головліту УРСР по виданню журналів «Радянська література», «Червоний Перець», «Літературної газети» та інших видань. У 1934–1935 роках працював завідувачем редакторатом журналу «Радянська література» у Києві[1].
Протягом 1935—1936 років служив в Червоної армії, був курсантом 55-го Дубненського полку 14-ї Червонопрапорної дивізії у Нововолинську. У 1937—1942 роках працював заступником директора з наукової і навчальної роботи Київського державного театрального інституту, виконувачем обов'язків завідувача кафедри історико-мистецтвознавчих дисциплін, за сумісництвом — завідувачем літературною частиною Київського українського драматичного театру. Був членом редколегії журналу «Театр»[1].
З початком німецько-радянської війни перебував у діючій армії. 28 серпня 1941 року був відряджений до Харківського військового округу з метою вивезеня до Києва документів театрального інституту. Потрапив у оточення, проте 14 листопада 1941 року вийшов з нього. 27 травня 1942 року арештований у Томську, де у евакуації перебували його дружина і син. Був звинувачений у контрреволюційній агітації. Не витримавши тортур НКВС зізнався у злочині і 24 квітня 1943 року отримав вирок — десять років ув'язнення. До 1954 року перебував у таборах ГУЛАГу на Північному Уралі. В ув'язнені працював нормувальником-бухгалтером, організував та очолив художній колектив. Ставив спектаклі за п'єсами українських та російських авторів і сам грав у них[1].
Протягом 1954–1956 років працював виконробом ремонтно-будівельної контори у місті Паркенті в Узбекистані. 1956 року переїхав до Києва, де до 1959 року перебував на творчій театрознавчій і журналістській роботі. 30 серпня 1959 року був повністю реабілітований. У 1959—1970 роках завідував відділом творчої роботи Президії Українського театрального товариства. З 1960 року — декан Народного університету культури на громадських засадах. У 1966—1971 роках — начальник оргметодвідділу Президії Українського театрального товариства. 1971 року вийшов на пенсію. Помер у Києві 29 березня 1990 року. Похований у Києві на Берковецькому кладовищі[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.