Посольство Росії в Україні
офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Посольство Росії в Україні — офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні (1992—2022).
| |||
---|---|---|---|
Країна | Росія | ||
Відкрите | 6 серпня 1992 | ||
Адреса | Україна, Київ, Повітрофлотський проспект, 27 | ||
50°26′00″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д. | |||
Офіційний вебсайт | |||
Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Росія визнала державну незалежність України 5 грудня 1991 року[1]. Дипломатичні відносини між Україною та Росією були встановлені 14 лютого 1992 року шляхом підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією[2]. 6 серпня 1992 року Російська Федерація відкрила посольство в Києві[3]. Після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з РФ[4].
Будівля посольства, що розташовувалася на Повітрофлотському проспекті, 27 є триповерховою спорудою загальною площею 1779 кв. м[5].
N | Країна | Посол | Російською | Зображення | Інформація |
---|---|---|---|---|---|
1 | Росія | Смоляков Леонід Якович | Смоляков Леонид Яковлевич | (1991—1996) посол | |
2 | Росія | Дубінін Юрій Володимирович | Дубинин Юрий Владимирович | (1996—1999) посол | |
3 | Росія | Абоїмов Іван Павлович | Абоимов Иван Павлович | (1999—2001) посол | |
4 | Росія | Черномирдін Віктор Степанович | Черномырдин Виктор Степанович | (2001—2009) посол | |
т.п. | Росія | Лоскутов Всеволод Володимирович | Лоскутов Всеволод Владимирович | (2009) тимчасовий повірений | |
5 | Росія | Зурабов Михайло Юрійович | Зурабов Михаил Юрьевич | (2009–02.2014) посол | |
т.п. | Росія | Воробйов Андрій Володимирович | Воробьев Андрей Владимирович | (02.2014-06.2014) тимчасовий повірений | |
6 | Росія | Зурабов Михайло Юрійович | Зурабов Михаил Юрьевич | (06.2014-07.2016[6]) посол | |
т.п. | Росія | Торопов Сергій Львович | Торопов Сергей Львович | (07.2016-2016) тимчасовий повірений[7][8] | |
т.п. | Росія | Лукашик Олександр Петрович | Лукашик Александр Петрович | (2016—2022) тимчасовий повірений | |
т.п. | Росія | Жеглов Володимир Юрійович | Жеглов Владимир Юрьевич | (2022—2022) тимчасовий повірений[9][10] |
В Україні діяли Генеральні консульства РРФСР, яке очолювали в Києві консул Кржемінський Казимир Олександрович (07.1918-10.1918), в містах Одеса консул Бек Михайло Михайлович (15.08.1918-10.1918) та Харків консул Гопнер Давид Юліанович (11.09.1918 — 10.1918). Консульство у Києві розташовувалось в готелі «Марсель» на Бібіковському бульварі.
30 квітня 2014 року — в результаті успішно проведеної контррозвідувальної операції Службою безпеки України було затримано, військово-морського аташе російського посольства, на місці вчинення ним агентурної акції. Військово-морського аташе посольства РФ в Україні оголошено «персоною нон ґрата» у зв'язку з його діяльністю, несумісною з дипломатичним статусом[12].
14 червня 2014 року — протестувальники пікетували Посольство Росії в Україні, в зв'язку із російською підтримкою терористів на Луганщині[13][14][15]. Самооборона Майдану заявила, що намагання штурму будівлі посольства РФ вигідне тільки ворогам України, які зможуть використати ці події проти інтересів українського народу[16]. Проте, провокатори використали обурення учасників акції протесту біля посольства Росії в Україні для дій, які не відповідають нормам дипломатиних відносин і захисту дипломатичних установ, а саме зірвали російський прапор, розтрощили кілька автомобілів російських дипломатів, закидали будівлю яйцями і фарбою. Частину нападників булу затримано, вжиті заходи для відновлення безпеки диппредставництва[17][18].
01 лютого 2015 року — біля будівлі посольства Росії в Києві група активістів установила 30 пам'ятних хрестів з іменами загиблих під час обстрілу Маріуполя, та написом: «Убитий російськими окупантами»[19].
28 лютого 2015 року — в пам'ять про убитого напередодні ввечері в Москві, російського опозиціонера Бориса Нємцова, кияни поклали квіти до будівлі посольства Росії в Україні[20].
29 липня 2016 року — комітет російської Держдуми з міжнародних справ в закритому режимі ухвалив рішення про призначення Михайла Бабича послом в Україні[21][22]. Москва запросила у Києва попередню згоду (агреман) на призначення Михайла Бабича новим послом РФ в Україні[23]. Міністерство закордонних справ України заявило, що призначення нового посла Росії в Україні знято з порядку денного, та до звільнення окупованих територій України Росією, розглядатися не буде[24].
16 вересня 2016 року — у ніч на 17 вересня 2016 року група з 20 невідомих осіб у масках-балаклавах обстріляла будівлю посольства Російської Федерації в Києві з салютних установок і закидала його петардами[25]. У той же час 2 невідомих чоловіка розгорнули плакат із написом "Русские свиньи, вам здесь не рады! Сегодня — фейерверк, а завтра будут «Грады!». Будівля посольства значних пошкоджень не отримало, а невідомі нападники розбіглися[26][27][28].
18 вересня 2016 року — в Києві біля будівлі посольства РФ в Україні відбулися сутички між поліцією і протестувальниками, які блокували вхід до будівлі[29]. Люди під посольством протестували проти проведення виборів у Державну думу РФ в Криму. Протестуючі під керівництвом колишнього народного депутата України, а нині депутата Київської міської ради Ігоря Мірошниченка зробили спробу знести паркан. Посольство було оточено правоохоронцями, що не дозволяли учасникам акції проникнути на його територію[30].
26 березня 2018 року — під посольство Російської Федерації у Києві кияни поклали букети квітів та дитячі іграшки, висловлюючи співчуття жертвам трагедії у Кемерові[31].
24 лютого 2022 року — Україна розірвала дипломатичні стосунки з Росією, після початку повномаштабного вторгнення рашистських військ в Україну.
У серпні 2023 року була ініційована пропозиція про перетворення будівлі російського посольства в Києві, яка не виконує свої функції через припинення дипломатичних відносин між Україною і РФ, на громадський центр[32].
У березні 2024 року було запропоновано здійснити націоналізацію адмінбудівлі, яка належала російському посольству та передати її для використання в освітніх потребах Політехнічному ліцею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»[33].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.