Пимен Болящий

Пимен Болящий, Пимен Багатохворобливий (XI ст. — 1110 р.) — християнський православний святий, преподобний, чернець Печерського монастиря.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пимен Печерський.

Пимен
Ікона Пимена Болящего, Києво-Печерська Лавра.
Народився	XI ст.
Помер	1110 р.
Поховання	Києво-Печерська Лавра
Шанується	у Православній церкві
У лику	Преподобний
Головна святиня	мощі у Ближніх Печерах, Києво-Печерської Лаври
День пам'яті	20 (7 по ст. ст.) серпня.

Пимен змолоду тяжко хворів і не зводився на ноги, тому був чистий і безгрішний від утроби матері. Неодноразово звертався до батьків з проханням дозволити йому постригтися в ченці, але вони були проти. Коли стан хворого погіршився, батьки принесли його до Печерського монастиря для зцілення. Вони просили старців і братію молитись за одужання сина, але сам Пимен таємно молив Бога, щоб хвороба посилилась, і його постригли в ченці^[1]. Як повіствує Патерік Печерський - молитва прп. Пимена виявилась сильнішою.

Під час перебування в монастирі з ним сталося диво. Коли всі спали, до келії Пимена увійшли ангели Господні, постригли його в схиму, і провістили, що він буде хворий до самої кончини, перед якою Господь зцілить його. На ранок братія монастиря знайшла святого в чернечих одежах, а кімната була сповнена чудового аромату. По свідченням деяких авторів, постриг прп. Пимена відбувся при ігумені Прохорі, який згадується в 1112, 1115, 1126 рр^[1].

Понад 20 років прп. Пимен пролежав у хворобі в монастирі, і за свою терпеливість був винагороджений від Бога даром зцілення інших. Одного разу до нього в келію принесли такого ж хворого інока, щоб легше було доглядати за обома, та час від часу залишали їх забутими. Тоді прп. Пимен спитав в інока, чи готовий він доглядати за лежачими хворими, якщо сам одужає, той обіцяв робти це все своє життя. Прп. Пимен помолився Богу, і чернець повністью одужав, та доглядав за приподобним до його смерті. А коли одного разу зневажив святого, та залишив його без води та їжі, відразу ж сам захворів та лежав в горячці три дні, поки по молитвах прп. Пимена знову не одужав^[1].

Перед смертю, прп. Пимен, згідно з почутим від янголів пророцтвом, одужав. Він сам обійшов всю братію відвідав Велику Церкву і показав, де його поховати.

Знамення у вигляді вогняних стовпів над вівтарем Успенської церкви, що супроводжували смерть святого, описані у «Повісті минулих літ» під 11 лютого 1111 року.

Помер прп. Пимен у віці бл. 50 років.^[2] Смерть святого датують 1110 р. або, що менш вірогідно, 1139 р.^[1], його мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври^[1].

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

«Радуйся, Пімене багатохворобливий, бо на Бога ти завжди надію покладав».

^[3]

Архієпископ Філарет (Гумелівський) указує, що не слід плутати життєпис прп. Пимена Болящего, з прп. Пименим Посником та ігуменом Печерським з Дальніх печер, та з прп. Пименом Посником з Ближніх печер Києво-Печерської Лаври.

Пам'ять

• 11 жовтня — день пам'яті Собору преподобних отців Києво-Печерських, що спочивають в Ближніх печерах (прп. Антонія).
• 20 серпня — Прп. Пимена Болящого.

Дивіться теж

• Києво-Печерська лавра
• Києво-Печерські святі

Джерело

• Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника^{[недоступне посилання з липня 2019]} — ресурс використано за дозволом видавця.
• Патерик Києво-Печерський [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Дятлов, Владислав (2019). Цветник Печерский. Собор Киево-Печерских святих, агиографическая энциклопедия (рос.). Киев: Типография Киево-Печерской Лавры. с. 588—594.
2. Ірина ЖИЛЕНКО СВЯТИНЯ ІСТОРІЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ Том 1 XI-XVI ст.2001р.
3. АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ