Loading AI tools
чоловічий зовнішній статевий орган З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пе́ніс, статевий член, прутень[1][2][3] (лат. penis) — чоловічий зовнішній статевий орган. Служить для здійснення статевого акту, сечовипускання та сім'явипорскування.
 | Цю сторінку запропоновано перейменувати на Статевий член чоловіка.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
| Пеніс | |
|---|---|
 Зовнішня будова пеніса: 1 — тіло, 2 — крайня плоть, 3 — головка, 4 — отвір уретри, 5 — калитка | |
| Деталі | |
| Попередник | Статевий горбок |
| Система | Статева система |
| Артерія | Дорсальна артерія пеніса Глибока артерія пеніса |
| Вена | Поверхневі дорсальні вени пеніса Глибока дорсальна вена пеніса |
| Нерв | Статевий нерв Дорсальний нерв пеніса |
| Лімфа | Поверхневі пахові лімфатичні вузли |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Penis |
| Анатомія Грея | subject #262 |
| MeSH | D010413 |
| TA98 | A09.4.01.001 |
| TA2 | 3662 |
| FMA | 9707 |
| Анатомічна термінологія | |
 | Ця стаття містить ненормативну лексику. Її вміст може здатися деяким читачам образливим чи непристойним. |
Латинська назва цього органа — penis буквально означає «хвіст»[джерело?][4][5] (від пра-і.є. *pesnis)[6]. У вузькому сенсі так називають неерегований статевий член — на відміну від ерегованого, який прийнято називати «фалос» (лат. phallus).
Слово «член» — запозичення зі старослов'янської мови (староцерк.-слов. члѣнъ, що походить від прасл. *čelnъ і відповідає східнослов'янським лексемам челонъ, чланъкъ, челенъ, челенокъ)[7], де воно мало значення «частина тіла» (*čelnъ є фонетичним варіантом *kolěno — «коліно»). Статевий член у просторіччі часто йменується просто «член», оскільки інші частини тіла «членами» вже не називають.
Позначення ерегованого статевого члена — «фалос» походить від грец. φαλλος.
Чоловічий статевий орган має безліч народних назв: деякі з них вважаються непристойними, інші — являють собою евфемістичні позначення, наприклад, хуй (сприймається як лайливе), головочка, залупієнько, кабака[8], качанчик, кіньчик, лялька, пицюрина, півник, потак, поцька, пуцька, соловей.
Праслов'янське позначення чоловічого статевого органа *xujь[7] споріднене зі словами *xvoja, *xvojь (від якого походить слово «хвоя») і виводиться з праіндоєвропейського *skow-y-o (від кореня *ksu- < *kes- — «розчісувати»[9]). Первісне значення — «колючка», «шпичак», «шип». Цікаво, що від цього кореня походить і слов'янське слово «кохати»[10]. Порівнюється з лит. skujà («хвоя») і діалектним skujà («гілочка хвойного дерева», «шишка», «луска»), латис. skuja («хвоя»), дав.-ірл. scé < *skwiyats («глід»), алб. hu («шип», «статевий член»)[7]. Поширене виведення від праіндоєвропейського кореня *skēu- («різати», «дряпати»; помилкове тлумачення — «бути гострим») необґрунтоване.
Народні назви «пуцька» («пуцка», «поцька»), можливо, походять від прасл. *putja («півень», «курка»), чи є запозиченнями зі західнослов'янських або південнослов'янських мов (пор. пол. puto, в.-луж. puca, н.-луж. puča, болг. путка). «Пицюрина» походить від пол. pyciurka (pecię, peciar, pyta), які виводять з того ж праслов'янського *putja[11]. Слід зазначити, що «пташині» назви досить часто вживають як для чоловічих, так і для жіночих статевих органів: «соловей», «півник», «поцька», «потка» («вульва»), а також англ. cock — слово, яке первісно означало «півень», тепер вживається переважно щодо статевого члена.
Статевий член складається з двох печеристих (кавернозних) тіл (corpus cavernosum penis), розташованих навколо губчастого (або спонгіозного) тіла (corpus spongiosum penis), яке обіймає уретру (urethra) — сечовипускний канал.
У статевому члені можна виділити такі частини:
Сечовипускний канал (urethra) проходить усередині губчастого тіла та відкривається назовні отвором уретри (meatus urethrae externum, ostium urethrae externum). У канал відкриваються протоки залоз уретри (glandulae urethrales).
На поверхні шкіри статевого члена розташовані волосяні фолікули пеніса (folliculi pili penis)
До зовнішніх статевих органів чоловіка, крім того, належить мошонка (калитка), яка містить 2 яєчка.
Зовнішній вигляд, розмір і форма пеніса кожного чоловіка індивідуальні, і можуть суттєво варіюватися за:
Кровопостачання статевого члена здійснюється через глибоку та дорсальну артерії статевого члена (aa. profúnda et dorsális pénis), які є гілками внутрішньої статевої артерії (a. pudénda intérna).
Венозна кров від статевого члена відтікає по глибокій дорсальній вені (v. profúnda dorsális pénis) у міхурове венозне сплетіння (pléxus venósus vesicális) і по глибоких венах статевого члена (vv. profúndae pénis) у внутрішню статеву вену (v. intérna pudénda).
М'язи статевого члена:
Правильним визнається вимірювання довжини статевого члена - у індивіда, що стоїть прямо, накладенням лінійки зверху на повністю ерегований член, ширини — у кількох місцях з усередненням. Документально підтвердженим найбільшим членом вважається пеніс завдовжки 33,5 см і 15 см в обхваті, який був описаний на початку ΧΧ століття. І хоча питання про переваги жінок є дискусійним, у всі часи проблемі збільшення розмірів статевого члена приділялася особлива увага. Згідно з дослідженням 2015 року, для короткострокових стосунків жінки надають перевагу члену в ерегованому стані завдовжки 16,3 см та окружністю 12,7 см, а для довгострокових стосунків — завдовжки 16,0 см та окружністю 12,2 см[12].
Ерекція пеніса пов'язана з розширенням артерій печеристих та губчастого тіл пеніса. Нервова регуляція ерекції здійснюється
Нейрони, що відповідають у людини за ерекцію, можуть збуджуватися як рефлекторним шляхом (через подразнення геніталій), так і психогенним шляхом (через супраспинальні впливи).
Для сечовипускання чоловікам зазвичай необхідний неерегований стан пеніса, коли він вільно, ненапружено звисає з лобка і м'якший, ніж при ерекції. Із сечового міхура струмінь сечі виходить через сечовипускальний канал із різним ступенем інтенсивності залежно від ступеня наповнення сечового міхура, рівня нервового напруження людини та наявності або відсутності патологічного збільшення передміхурової залози, що здатне здавлювати шийку міхура. Сеча виходить із зовнішнього отвору уретри між її губок, розсуваючи їх. Струмінь сечі може бути прямим і єдиним або розщепленим і віялоподібним, що розбризкується. Задати напрямок струменя можна намагатися поворотом корпусу (таза) людини або відведенням пеніса руками. Краплі сечі можуть затримуватися в дистальному кінці уретри або під крайньою плоттю і вимагати струшування.
До вроджених станів належать генетичні та гормональні порушення статевої диференціації, коли структура та розміри зовнішніх статевих органів людини не відповідають статі її гонад (статевих залоз) або мають проміжний характер (інтерсекс).
Порушення статевої диференціації можуть призводити до незарощення або неповного зарощення ембріональної урогенітальної борозни і розщеплення сечовипускального каналу з нижнього боку (епіспадія).
Знаходження гирла уретри не на вершині голівки пеніса називають гіпоспадією.
Можуть спостерігатися вроджені й травматичні викривлення пеніса, а також патологічне звуження крайньої плоті (фімоз).
Проколювання статевого члена розповсюджене явище в індустрії пірсингу. Існують багато варіантів пірсингу статевого члена. Розрізняють такі види пірсингу:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
