Палац Славков-у-Брна
замок у Чехії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пала́ц Сла́вков-у-Брна (чеськ. Slavkov u Brna; раніше Аустерліц) — історичний палацово-парковий ансамбль доби бароко й ампіру, розташований поблизу однойменного міста Славков-у-Брна. Національна пам'ятка Чехії.
| Славков-у-Брна (колишній Аустерліц), Чехія чеськ. zámek s předzámčím, parkem a sochařskou výzdobou[1] чеськ. zámek s parkem[1] | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 49°09′17″ пн. ш. 16°52′29″ сх. д. | ||||
| Країна | Чехія, Моравія | |||
| Місто | Славков-у-Брна | |||
| Тип | шато[2] | |||
| Тип будівлі | Палацово-парковий ансамбль | |||
| Стиль | бароко | |||
| Автор проєкту | Доменіко Мартінеллі | |||
| Будівельник | Ігнаціо Вальмаджині | |||
| Архітектор | Доменіко Мартінеллі | |||
| Засновник | рід Кауніц | |||
| Перша згадка | 12 ст. як фортеця Тевтонського ордена | |||
| Дата заснування | 1769 | |||
| Початок будівництва | 1696 рік | |||
| Побудовано | відновлено наприкінці 20 століття | |||
|
Основні дати: 1705—1774, 1810, відновлення у 1970-х роках | ||||
|
Будівлі: палац, циркумференції, палацова каплиця, кухня, сад бароко, фонтани, парафіяльна церква | ||||
| Статус | національна пам'ятка Чеської республіки | |||
| Стан | задовільний | |||
| Адреса | Palackého squared[1] | |||
  Славков-у-Брна (колишній Аустерліц), Чехія Славков-у-Брна (колишній Аустерліц), Чехія (Чехія) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Первісна фортеця на цьому місці збудована у 12 столітті коштом Тевтонського ордена. Згодом у ній стояв гарнізон тевтонських лицарів.
На початку 16 століття замок-фортеця перейшов у власність шляхетної родини Кауніц. Замок-фортецю перебудували у замок-палац в стилі провінційного Відродження. Палац того часу мав чотири корпуси, аркади і квадратну вежу.
Нині існуючий палац збудували 1696 року за проектом священика та архітектора Доменіко Мартінеллі для родини Кауніц. Поземний план самого палацу мав вигляд підкови з двором, відкритим на циркумференції. При створенні барокового палацу Славков-у-Брно Мартінеллі створив ансамбль, куди увійшли палац князя Кауніца з циркумференціями і курдонером, а також перепланування припалацового поселення та створення в ньому нової парафіяльної церкви. За часів власника Домініка Андреаса Кауніца, що помер 1705 року, встигли збудувати лише західний корпус палацу. Син і спадкоємець, граф Максиміліан Ульріх, доручив добудову родинного палацу архітекторові Ігнаціо Вальмаджині. Вальмаджині дотримувався проектного рішення Доменіко Мартінеллі, додатки були несуттєвими.
Художньої довершеності палацово-парковий ансамбль досяг під час життя володаря Венцеля Антона Кауніца, з 1764 року імперського князя, міністра, згодом канцлера при чотирьох австрійських імператорах (Марія Терезія, Леопольд ІІ, Йосип ІІ, Франц ІІ). Статки останнього дозволили перетворити родинну садибу у розкішній князівський ансамбль доби пізнього бароко.
Після того, як рід князів Кауніц увірвався, палацово-парковий ансамбль перейшов у власність родини Пальфі. По закінченні Другої світової війни палацово-парковий ансамбль перейшов у власність Чехословацької держави. З 2008 року палацово-парковий ансамбль набув статус національної пам'ятки Чехії.
Палац невдало ремонтували після пожеж і намагання наздогнати мінливу моду. Так, частка інтер'єрів з барокової стилістики була перероблена у класицизм, включаючи знищення і барокових фресок. Художньо вартісними є інтер'єри західного крила палацу, де збережені декор, що створив Сантіні Бусі, та фресковий живопис роботи Андреа Ланцані (1641—1712) та Йозефа Піхлера. Останній працював і над декором палацової каплиці. Скульптури янголів на головному вівтарі палацової каплиці — роботи скульптора Франца Мессершмідта.
В палаці була створена і картинна галерея, де поряд з копіями уславлених картин зберігали оригінали картин декількох художників. Початок картинної галереї припав ще на 17 століття.
В палаці була і власна галерея портретів представників князівського роду. Впродовж 19 століття картинна галерея розпродавалась, а частина експонатів була знищена під час пожежі. На початок 21 століття в палаці демонструють залишки портретної галереї.
Первісний сад біля замку створений у 16 столітті в стриманій стилістиці садів Відродження, він був невеликий за розміром.
Сад бароко був закладений набагато пізніше за побудову палацу, у 1774 році. Ініціатива створення регулярного саду належала володарю палацу Вацлаву Антоніну, князю Кауніцу. Як і типові сади бароко, цей був розпланований на єдиній осі з палацом і трьома фонтанами. Загальна площа парку дорівнювала близько 15 га. Для декорування партерів використана декоративна скульптура і вази роботи Джованні Джуліані, італійця за походженням, що емігрував до Австрійської імперії.
На початку 19 століття сад бароко зазнав спрощень і був перепланований у дешевий пейзажний парк (до 1810 року). При цьому боскети і їх залишки, всі фонтани зруйнували. Садово-паркову скульптуру видалили з пейзажного парку і перевезли у почесний двір палацу.
У 1970-х роках розробили проект реставрації саду бароко і розпочали його відновлення за історичними планами кінця 18 століття. Відновлені два фонтани, садово-паркові скульптури знову перевезли з почесного двору до саду.
Передремонтні розкопки в дворі замка
Археологічні розкопки перед створенням фігурної вимостки палацового двору
Циркумференція після ремонту
Використання різнорівневих терас для створення під'їздних шляхів і циркумферецій
Ремонтовані фасади господарських приміщень
Сухі рови перед парковим фасадом.
Відновлений фонтан
Гармата у дворі палацу
Ярмарок в Славкові
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
