Палац Бланка

Пала́ц Бла́нка (пол. Pałac Blanka) — палац збудований у стилі класицизм, знаходиться на вулиці Сенаторській 14 у Варшаві, Польща.

Палац Бланка
Вид на палац з Театральної площі
52°14′41.98″ пн. ш. 21°0′36.76″ сх. д.
Країна	Польща
Розташування	Варшава
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Польщі
Архітектор	Шимон Богуміл Цуг
Дата початку спорудження	1762
Дата закінчення спорудження	1764
Дата зруйнування	1944
Стиль	класицизм
Адреса	вул. Сенаторська 14
Палац Бланка Палац Бланка (Польща) Показати на мапі Польща Палац Бланка Палац Бланка (Варшава) Показати на мапі Варшава
Палац Бланка у Вікісховищі

Історія

Палац будувався в 1762-1764 роках за проектом Шимона Богуміла Цуга для Філіпа Нереуса Шанявського^[1]. У 1777 році власником палацу став варшавський банкір французького походження Пйотр Бланк, який трансформував та розширив інтер'єр, а також зовнішній фасад у стилі класицизму та додав вхідні ворота. До палацу по суботах запрошували короля Станіслава Августа Понятовського.

Палац був власністю Бланка до його смерті в 1797 році^[1]. Пізніше він перетворився на багатоквартирний будинок, в якому розташовувалися квартири і магазини. У 1896 році його було куплено магістратом для офісних цілей^[2]. З 1915 року в будівлі розміщена Громадянська гвардія, а з 1919 року - Державна поліція міста Варшава. У міжвоєнний період Палац Бланка був представницьким корпусом мера міста Стефана Старіньського. Так було до 1939 року.

Меморіальна дошка Кшиштофа Каміля Бачинського на передній стіні палацу

4 серпня 1944 року під час оборони будівлі під час варшавського повстання померає поет і солдат Армії Крайової Кшиштоф Каміль Бачинський^[1]. Він був застрілений німецьким снайпером. Кшиштофу зробили меморіальну дошку, вбудовану в 1950-ті роки у передню стінку палацу^[3]. У головному залі палацу на постаменті є бюст Бачиньського та його меморіальна дошка.

Палац Бланка був перебудований у 1947-1949 роках^[1]. В даний час у Палаці розміщено Міністерство спорту та туризму Польщі.

Примітки

1. Juliusz A. Chrościcki, Andrzej Rottermund: Atlas architektury Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo „Arkady”, 1977, s. 194.
2. Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994, s. 595. ISBN 83-01-08836-2.
3. Stanisław Ciepłowski: Napisy pamiątkowe w Warszawie XVII-XX w.. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987, s. 199. ISBN 83-01-06109-X.