Невеликі і середніх розмірів павуки, зазвичай 2-10мм, зрідка більші. Форма тіла дуже різноманітна, особливо у тропічних видів. На кінцях задніх ніг кілька вигнутих щетинок, що призначені для закидання здобичі клейкими нитками (характерний прийом павуків-тенетників).
Павуки-тенетники завжди менш повороткі, ніж павуки, що не користуються ловецьким приладдям, і тілобудова у них менш «спортивна»— тонші, довші і слабкіші ноги, більш товсте, роздуте черевце.
Павуки цієї родини трапляються у найрізноманітніших біотопах— у різних типах лісів, замешкуючи всі яруси, від підстилки до крон дерев, мешкають у пустелях, агроландшафтах, печерах, будівлях людини. Для більшості тенетників характерні мисливські тенета двох видів. Неправильна сітка має вигляд системи перехресних ниток, частина з яких несе клейкий секрет.
Такі тенета характерні здебільшого для павуків роду Theridion і пристосовані для ловіння дрібних літаючих і стрибаючих комах (комарів, мух, цикадок). Впорядковані сітки (павуки родів Dipoena, Srteatoda та ін), споруджуються у вигляді ковпачка кулястої форми, оберненого отвором додолу і замаскованого зверху рештками комах і частинками рослин, слугують для лову нелітаючих членоногих— мурах, личинок прямокрилих, жуків, інших павуків іт.д. Деякі види харчуються виключно мурахами.
Тенета можуть слугувати і лігвом для павука, але іноді влаштовуються спеціальні кубла, замасковані піщинками, шматочками ґрунту і глицею. Копуляція відбувається у тенетах самиці. Інколи після парування самиця з'їдає самця (самиці каракурта Latrodectus spp. та ін.) Самиця охороняє кокони і тримає їх у заростях або на тенетах. Деякий час молодь мешкає у гнізді. Самиця перший час охороняє потомство і навіть підгодовує, відригуючи вміст горлянки.
За викопними рештками, що відомі починаючи з юрського періоду, описано 187 видів
Agnarsson I. 2006a. A revision of the New World eximius lineage of Anelosimus (Araneae, Theridiidae) and a phylogenetic analysis using worldwide exemplars. Zoological Journal of the Linnean Society 146: 453—593. PDF
Agnarsson I. 2006b. Asymmetric female genitalia and other remarkable morphology in a new genus of cobweb spiders (Theridiidae, Araneae) from Madagascar. Biological Journal of the Linnean Society 87: 211—232. PDF
Agnarsson I. 2006c. Phylogenetic placement of Echinotheridion (Araneae: Theridiidae)— do male sexual organ removal, emasculation, and sexual cannibalism in Echinotheridion and Tidarren represent evolutionary replicas? Invertebrate Systematics 20: 415—429. PDF
Agnarsson I. 2004. Morphological phylogeny of cobweb spiders and their relatives (Araneae, Araneoidea, Theridiidae). Zoological Journal of the Linnean Society 141: 447—626. PDF
Cooperative behavior of Anelosimus jabaquara (2002). PDF
Arnedo, M.A., Coddington, J., Agnarsson, I. & Gillespie, R.G. (2004). From a comb to a tree: phylogenetic relationships of the comb-footed spiders (Araneae, Theridiidae) inferred from nuclear and mitochondrial genes. Molecular Phylogenetics and Evolution 31:225-245. PDF
Arnedo MA, Agnarsson I, Gillespie RG. In Press. Molecular insights into the phylogenetic structure of the spider genus Theridion (Araneae, Theridiidae) and the origin of the Hawaiian Theridion-like fauna. Zoologica Scripta.
Aviles, L., Maddison, W.P. and Agnarsson, I. 2006. A new independently derived social spider with explosive colony proliferation and a female size dimorphism. Biotropica, 38: 743—753.
Benjamin, S.P. and Zschokke, S. 2003. Webs of theridiid spiders: construction, structure and evolution. Biological Journal of the Linnean Society, 78: 293—305.
Blackledge, T.A., Swindeman, J.E. and Hayashi, C.Y. 2005. Quasistatic and continuous dynamic characterization of the mechanical properties of silk from the cobweb of the black widow spider Latrodectus hesperus. Journal of Experimental Biology, 208: 1937—1949.
Blackledge, T.A. and Zevenbergen, J.M. 2007. Condition dependent spider web architecture in the western black widow Latrodectus hesperus. Animal Behaviour, 73: 855—864.
Gillespie, R.G. and Tabashnik, B.E. 1994. Foraging Behavior of the Hawaiian Happy Face Spider (Araneae, Theridiidae). Annals of the Entomological Society of America, 87: 815—822.
Gillespie, R.G. and Tabashnik, B.E. 1989. What makes a happy face? Determinants of color pattern in the Hawaiian happy face spider Theridion grallator (Araneae, Theridiidae). Heredity, 62: 355—364.
Grostal, P. and Walter, D.E. 1997. Kleptoparasites or commensals? Effects of Argyrodes antipodianus (Araneae: Theridiidae) on nephila plumipes (Araneae: Tetragnathidae). Oecologia, 111: 570—574.
Oxford, G.S. and Gillespie, R.G. 1996. Quantum shifts in the genetic control of a colour polymorphism in Theridion grallator (Araneae: Theridiidae), the Hawaiian happy-face spider. Heredity, 76: 249—256.
Oxford, G.S. and Gillespie, R.G. 1996. Genetics of a colour polymorphism in Theridion grallator (Araneae: Theridiidae), the Hawaiian happy-face spider, from greater Maui. Heredity, 76: 238—248.
Purcell, J. and Aviles, L. 2007. Smaller colonies and more solitary living mark higher elevation populations of a social spider. Journal of Animal Ecology, 76: 590—597.
Vollrath, F. 1979. Behavior of the Kleptoparasitic Spider Argyrodes-Elevatus (Araneae, Theridiidae). Animal Behaviour, 27: 515—521.
