Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Павловський Олександр Кіндратович (21 лютого 1861, Татарбунари — 13 червня 1923, Петроград) — російський цивільний інженер та архітектор[1], керівник Петроградського інституту цивільних інженерів, професор.
Олександр Кіндратович Павловський | |
---|---|
Народився | 21 лютого 1861 Татарбунари, Аккерманський повіт, Бессарабська область, Російська імперія |
Помер | 13 червня 1923 (62 роки) Петроград, РСФРР, СРСР |
Підданство | Російська імперія → СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | цивільний інженер, архітектор |
Alma mater | Інститут цивільних інженерівd (1885) |
Діти | Каришева Ксенія Олександрівна |
Нагороди | |
Олександр Павловський народився 21 лютого 1861 року в містечку Татарбунари Акерманського повіту Бессарабської губернії.
Після закінчення курсу в одеському реальному училищі, Олександр у 1880 році вступив до Петербурзького будівельного училища, яке закінчив у 1885-му з чином X класу. Протягом наступних 15 років працював на будівництві, приділяючи основну увагу опалювально-вентиляційній техніці. З того ж часу Олександр Кіндратович був членом Технічно-будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ Російської імперії, а також займався приватними будівлями. З 1893 року Олександр Кіндратович служив архітектором Чесменської військової богадільні[2].
Технічна діяльність архітектора була зосереджена головним чином в товаристві з улаштування опалення та вентиляції будівель «Лукашевич і К», де в якості техніка він провів значну кількість спеціальних робіт. Член правління Товариства цивільних інженерів. У Санкт-Петербурзі побудував кілька будівель для навчальних закладів, комплекс споруд сміттєспалювальної станції.
У 1891 році довірений царський чиновник Костянтин Побєдоносцев перевів Олександра Кіндратовича на роботу до Пскова для реставрації Спасо-Преображенського собору Мірожського монастиря. Олександр Павловський не тільки реставрував безцінний собор, але оскільки був фахівцем в сфері опалення та вентиляції будівель, то виробив ряд технічних робіт, які створили умови для кращого збереження фресок[3]. У 1900 році архітектор виконав проект розширення Духовної семінарії у Пскові[4]. За проектом петербурзького архітектора стара і нова будівлі були об'єднані. Під час перебудови приміщення у 1901—1904 роках архітектор Павловський надбудував приміщення об'ємом домової церкви на честь Трьох святителів з купольним завершенням (двосвітня зала).
У 1901 році Олександр Кіндратович був зарахований позаштатним викладачем Інституту цивільних інженерів, а у 1902 році він зайняв за конкурсом посаду екстраординарного професора по курсу опалення та вентиляції в тому ж інституті. У 1911 році Павловський працював вже як ординарний професор і одночасно, з 1905 року, як інспектор, а потім проректор, інституту до кінця свого життя.
Після Жовтневого перевороту 1917 року Павловський керував Петроградським інститутом цивільних інженерів[1]. У 1918 році цивільний інженер у складі петроградської групи експертів брав участь у роботах по відновленню міста Ярославль після боїв білогвардійців з більшовиками.[5]
Помер Олександр Кіндратович 13 червня 1923 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.