Оружейна палата (Москва)

55°44′58″ пн. ш. 37°36′48″ сх. д.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Збройова палата.

Не плутати з Арсенал Московського Кремля.

Оружейна палата
Дата створення / заснування	1806
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Тверський
Місце розташування	Московський кремль
Власник	Уряд Російської Федерації
Архітектор	Тон Костянтин Андрійович
Архітектурний стиль	неовізантійська архітектура і псевдоросійський стиль
Дата офіційного відкриття	1581
Входить до складу списку пам'яток культури	list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Описано за адресою	tour-planet.com/articles/52​(англ.)
Вказівки, як дістатися	Кремль
Сторінка інституції на Вікісховищі	Kremlin Armoury
Офіційний сайт​(англ.)
Оружейна палата у Вікісховищі

Оружейна палата, або Збройова палата (рос. Оружейная палата), — сховище зброї та предметів князівського й царського побуту в Московському кремлі, з початку XIX століття перетворене на музей декоративного й прикладного мистецтва.^[2] Найстаріший в Росії державний музей декоративно-ужиткового мистецтва.

Розташування

Оружейна палата розташована в Москві на території Кремля в будинку, який був зведений у 1851 році за проєктом архітектора Костянтина Тона.

Експонати

Оружейна палата має велику колекцію старовинної зброї XIII — XVIII століть, колекції золотого і срібного посуду, тканин і одягу XIV — XIX століть, дари іноземних послів, речі царського і князівського побуту, ювелірні вироби.

В Оружейній палаті також експонуються роботи російських зброярів: Василя Карцева, Григорія Вяткіна та інших, золотарів: Івана Попова, Гаврили Овдокимова та інших.

Московська Оружейна палата зберігає чимало речей, пов'язаних з діяльністю українських гетьманів, зокрема гармата «Лев» 1705 р., створена Карпом Балашевичем коштом Івана Мазепи. Гармата стоїть перед будинком Оружейної палати неподалік Троїцької брами Кремля.

Історія

Вперше Оружейна палата згадується 1547 року в літописах як сховище зброї. У 1640 до оружейної палати увійшла іконописна, а в 1683 — живописна палати. З другої половини XVII століття тут стали навчати художніх ремесел і живопису. В ній працювали живописці: Симон Ушаков, Йосип Владимиров, Георгій Зінов'єв та інші, гравери: Леонтій Бунін, Олексій Зубов, Афанасій Трухменський.

На початку XVIII століття живописну школу закрили, а майстрів переведели до Петербурга. В 1720 Оружейну палату об'єднали з іншими царськими майстернями Кремля. 10 березня 1806 р. російський імператор Олександр I видав Указ «О правилахъ управленія и сохраненія въ порядкѣ и цѣлости въ Мастерской и Оружейной палатѣ цѣнностей» за яким Оружейна палата отримала статус музею. Розробкою концепції, формуванням штату та проведенням основних заходів з утворення музею керував дійсний таємний радник Петро Степанович Валуєв. В 1962 колишні Патріарші палати було перетворено на філіал Оружейної палати. В них відкрили Музей ужиткового мистецтва і побуту XVII століття.

Примітки

1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
2. Палата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (укр.)
• http://www.armoryhall.ru/ [Архівовано 4 березня 2013 у Wayback Machine.]
• Ім'я Івана Мазепи. Минуле. Сьогодення. Майбутнє. [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)