Ольшинка

Ольшинка (пол. Olszynka) , до 1986 року Дмитровичі — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 387 осіб (2011^[1]).

Село Ольшинка, Дмитровичі пол. Olszynka Церква Різдва Богородиці у Дмитровичах, споруджена у 1634 або 1641 р., знищена у 1956 р. Координати 49°53′55″ пн. ш. 22°44′20″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Орли Перша згадка 1383 Населення 387 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-716 Автомобільний код RPR SIMC 0607529 OSM ↑3012368 ·R (Гміна Орли) Ольшинка, Дмитровичі Ольшинка, Дмитровичі (Польща) Ольшинка, Дмитровичі Ольшинка, Дмитровичі (Підкарпатське воєводство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ольшинка (значення).

Розташування

Село розташоване за 12 км на північ від Перемишля та 54 км на схід від Ряшева.

Назва

Після виселення українців польська влада змінила українську назву села Дмитровичі на польську Ольшинка.

Історія

У 1488 р. спалили село волохи, в 1502, 1624 і 1676 рр. — татари.

У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 348 жителів (228 греко-католиків, 50 римо-католиків і 70 юдеїв).^[2]

У 1934-1939 рр. село належало до ґміни Хлопіце Ярославського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 540 мешканців, з них 475 українців-грекокатоликів, 35 українців-римокатоликів, 10 поляків, 15 польських колоністів міжвоєнного періоду і 5 євреїв^[3].

В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом. 16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (402 особи — 106 родин)^[4]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	213	54	135	24
Жінки	174	27	101	46
Разом	387	81	236	70

Церква

У 1634 р. українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Різдва Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Заміхів Перемиського деканату (після Першої світової війни — Радимнянського деканату) Перемишльської єпархії.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Dmytrowice (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 44. (пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
4. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

• Портал «Польща»